Ні, у жодному разі перемога румунської Соціал-демократичної партії (СДП) на парламентських виборах, що відбулися у суботу, 10 грудня, не стала сюрпризом. У всіх опитуваннях ця політична сала мала недосяжний для інших показник - більше 40 відсотків. Але на те, що соціал-демократи, згідно з першими попередніми результатами, зможуть де-факто самотужки керувати, не сподівалися навіть найсміливіші партійні стратеги. А їхні ліберал-консервативні суперники з Національної ліберальної партії - тим паче. Вони, відірвавшись від реальності, мріяли ще у вечір виборів, що буде можливий переламний момент, хоча на той час не мали й половини голосів, які набрали соціал-демократи. Неймовірно хибний прогноз. Так само, як і вся їхня зіпсована виборча боротьба: без програми, без запальних ідей, бліда і безбарвна.
Ще рік тому теперішніх переможців гнали геть
Зовсім інша справа у СДП, яку ще рік тому вигнали з уряду. Численні корупційні скандали, а також пожежа в одному з нічних клубів Бухареста, що забрала життя 64 людей, спричинили тоді масові вуличні протести, переважно серед молоді, котра хотіла політики іншого сорту. Тоді ліберально-консервативний президент Клаус Йоганніс прислухався до голосу вулиці і призначив уряд експертів під керівництвом безпартійного колишнього єврокомісара з питань аграрної політики Дачіана Чолоша. Він мав і під час виборчих перегонів стати локомотивом союзу правоцентристів, але СДП і її шеф Лівіу Драгнеа швидко знайшли засоби, щоб "розчаклувати" орієнтовані на реформи сили.
За допомогою цілеспрямованих фальшивих повідомлень і примітивних націоналістичних закликів вони посіяли страх перед розпродажем Румунії іноземним силам не лише серед їхніх старих виборців. Застереження від "чужерідних" у румунській політиці, якими керують з Вашингтона та Брюсселя, впали на родючий ґрунт. Чужерідні - це, як кажуть, все, що не є румунським, - від президента Клауса Йоганніса - до "брюссельського" прем'єра Чолоша. Досконалий коктейль, консервативний і традиціоналістськи свідомий, що подібно до того, як з "Альтернативою для Німеччини" у ФРН, з референдумом щодо виходу з ЄС у Великобританії чи з перемогою Трампа на виборах у США, працює у всьому світі. Також і в Румунії, котра досі, як видавалося, була не так помітно вражена націоналістичним вірусом, ніж інші посткомуністичні країни.
Тепер президент має дати доручення формувати уряд прем'єру з лав переможців виборів. Лідер СДП Драгнеа має погані карти. Ще під час виборчих перегонів Йоганніс заявив, що не призначить жодного політика, котрий має проблеми з правосуддям. А Драгнеа був засуджений до двох років умовного терміну через виборчі маніпуляції. Крім того, проти нього триває ще один процес через зловживання службовим становищем.
Досі незрозуміло, чи Драгнеа сам хоче піти на відкрите протистояння з Йоганісом. Можливо, він зробить перший крок, щоб подати сигнал до партнерства з президентом і запропонує компромісну кандидатуру на посаду очільника уряду. Не виключений також і варіант взаємної блокади, що може за умови комфортної більшості СДП та їхніх союзників ліберальної партії "Альянс лібералів і демократів" у парламенті вилитися в процедуру імпічменту президента.
Чи зможе президент витримати тиск?
Йоганніс тепер має пильнувати, що б його переможні суперники не усунули його повністю від справ. Після пронизливих криків СДП щодо боротьби з корупцією президент не може терпіти навіть маленьких кроків у напрямку пом'якшення юстиції чи послаблення правової держави.
Але крига під його ногами стає тоншою. Його рейтинг низький, орієнтовані на реформи сили у новому розкладі сил у парламенті відіграватимуть максимум роль статиста. І вулиця їм цього разу не допоможе. Це чітко засвідчила слабка явка на виборах, що становила менше 40 відсотків. Майже рівно через 27 років після падіння комуністичної диктатури насамперед молодші виборці не мають більше довіри до політики, багато з них шукають своє майбутнє за кордоном. У Румунії віднині карти перемішані по-новому, а переможець - Соціал-демократична партія, котра стала ультраконсервативною.