ЄС має зберігати твердість щодо Росії

Поляк Дональд Туск є новим президентом Європейської ради, а, отже, господарем на брюссельських самітах. Як кажуть, нова мітла мете по-новому. Так сталось і цього разу: саміт завершився несподівано швидко. Вже після одного вечора дискусій він відправив керівників урядів на різдвяні канікули. Учасники саміту роз'їхалися, знову залишивши невирішеною одну з найнебезпечніших політичних проблем Європи.

Досягти чогось більшого, аніж засвідчити відданість принципам, за якими в майбутньому діятимуть держави ЄС відносно Росії, за одну робочу вечерю було не під силу. Хоча, при всій підкресленій демонстрації єдності позицій, у кулуарних розмовах проявились і разючі розбіжності.

Так, у тональності литовської президентки Далі Грибаускайте можна було відчути певне злорадство, коли вона казала про те, що санкції проти Росії зараз засвідчили свою дієвість. Її, як громадянку однієї з балтійських країн, можна зрозуміти, але водночас політично мудрими такі слова не назвеш. Адже в подібних висловлюваннях європейських політиків Путін вбачає підтвердження своїй легенді про те, що всі об'єднались проти Росії, аби завдати їй останнього удару, і причиною економічної кризи в РФ є насамперед підступні кроки Заходу.

Верховна уповноважена ЄС з питань зовнішньої політики й політики безпеки Федерика Могерині продемонструвала більшу дипломатичність, ніж Грибаускайте: обвал російської економіки, за її словами, зовсім не є хорошою новиною ані для Євросоюзу, ані для решти світу, ані для росіян. Гаразд, нині відомо, що раніше ця італійка була проти санкцій, чим накликала на себе гнів Анґели Меркель. Але у нинішній оцінці ситуації Могерині має рацію.

Меркель залишається непохитною

Німецьку канцлерку події минулих днів не збили з пантелику. Вона демонструє незмінно жорстку позицію щодо Путіна. Після багатьох тижнів спроб посередництва в конфлікті на сході України, проігнорованих російським президентом, вона тепер готова оцінювати Путіна лише з огляду на конкретні результати.

Що стосується мінських угод, то досі їх виконання не просунулося далі першого пункту, тобто, припинення вогню. Потрібні, однак, більші зусилля, щоб бодай зібралась контактна група і співрозмовники повернулися за стіл переговорів. Меркель чітко дала зрозуміти, що від неї годі очікувати авансів у напрямку Москви. Санкції можуть бути зупинені лише в тому разі, якщо відбудеться поступ, наприклад, у питанні збереження територіальної цілісності України. Канцлерка не ведеться на повідомлення про економічні катаклізми, що надходять з Москви, і вже говорить з прицілом на початок наступного року, коли йтиметься про продовження санкцій.

Йдеться про принципи ЄС

Тож Меркель демонструє безкомпромісність та вірність принципам. Її мессидж: європейці єдині у тому, що право народів на самовизначення повинно бути захищеним і що повернення до політики сфер впливу є небажаним.

Питання лише в тому, як з огляду на це відновити діалог з Путіним. Оскільки санкції мають певні економічні наслідки, навіть якщо вони і не спричиняли нинішню кризу. Але вони досі й не змінили політики Москви. А ситуація вже безвихідна: якщо піти назустріч Путіну, це може зацементувати ситуацію в східній Україні. Якщо не піти - впертість і великодержавна манія величі можуть взяти в нього гору над розумом, і він ще далі штовхатиме свою країну в прірву.

Державне банкрутство Росії мало б драматичні наслідки для ЄС та завдало б велетенської шкоди. Незважаючи на це, не можна зраджувати спільним принципам, відданість яким вкотре засвідчила Анґела Меркель. Ситуація нагадує гру мікадо: хто зробить різкий рух - програв.