"Нема друзів окрім гір". Останні новини з Вашингтона, схоже, підтверджують це старе курдське прислів'я. США анонсували виведення військ з контрольованої курдами півночі Сирії. Таким чином США де-факто кидають найтісніших союзників у боротьбі з "Ісламською державою" (ІД) під військовий каток (президента Туреччини Реджепа Таїпа. - Ред.) Ердогана.
У боротьбі з ІД за останні роки загинули понад десять тисяч курдських бійців. Збройні загони курдів становили основу коаліції "Сирійських демократичних сил", які взяли на себе левову частку боротьби з ІД на землі (за підтримки військової авіації США з повітря. - Ред.). Тепер стає очевидним: надії курдів на те, що таким чином вони заслужили захисту з боку США від турецьких зазіхань, виявилися марними.
Простір для сирійських біженців
Турецький президент вже давно поклав око на Північну Сирію. Востаннє він заявляв на нещодавній Генасамблеї ООН, що планує створити 30-кілометрову "зону безпеки" на південь від турецького кордону. Враховуючи протяжність кордону із Сирією майже у 500 кілометрів, така буферна зона мала би площу, дещо меншу за, скажімо, Словенію.
У зруйнованій війною Сирії контрольовані курдами території були чимось на кшталт оази стабільності. Імовірна військова операція Туреччини все змінить. Які наслідки можуть мати турецькі вторгнення в Сирію, можна було побачити на прикладі проведеної на початку 2018 року інтервенції, цинічно названої операцією "Оливкова гілка". В рамках цієї операції турецькі сили спільно з бойовиками-джихадистами зайняли місто Афрін. За даними ООН, з цих районів від турецького наступу втекли майже 140 тисяч людей. Базований у Лондоні Сирійський центр моніторингу за дотриманням прав людини називає значно більшу цифру: до 350 тисяч переміщених осіб. Правозахисні організації говорять про гуманітарну катастрофу. Будинки курдів були сплюндровані, на їхнє місце заселилися сирійські араби.
Схожі плани Ердоган має і нині - і цього навіть не приховує. Йому потрібне місце для більш як трьох мільйонів сирійських біженців, яких у Туреччині вже багато хто бачити більше не хоче. У підсумку все це може обернутися етнічними чистками і масовим переміщенням людей вздовж турецько-сирійського кордону.
Хто займатиметься залишками ІД?
При цьому не можна забувати: боротьба з ІД досі аж ніяк не завершена. Ісламісти хоч і втратили на початку року контроль над територіями. Однак значна кількість бойовиків досі переховується десь у безкрайніх пустелях Сирії. Ісламістська ідеологія ще досі сидить у головах 12 тисяч полонених бойовиків ІД, які перебувають під охороною курдських бійців у тюрмах на півночі Сирії. Так само і в головах багатьох з 70 тисяч цивільних з числа колишніх прибічників ІД, які нині інтерновані у таборах на курдських територіях. Коли турки наступатимуть, у курдів вистачатиме інших проблем, ніж думати про долю ісламістів, які тягарем дісталися їм від терористичного халіфату.
Безпечнішим світ від такого розвитку подій точно не стане.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.