Децентралізація в Україні зруйнує президентську вертикаль

Робоча група з питань децентралізації Конституційної комісії визначила до 70 відсотків базових змін, заявив журналістам за підсумками засідання комісії головуючий на ній спікер Верховної Ради Володимир Гройсман. Він зазначив, що наразі вже визначені представники держави та функції, які необхідно їм передати. "Далі треба буде визначати механізми балансів та противаг", - зазначив Гройсман.

За його словами, запропоновані зміни до Конституції України будуть передані як пропозиції на розгляд президента. Восени їх планують ухвалити у Верховній Раді. І лише після цього зможуть відбутися за новими правилами місцеві вибори.

Володимир Гройсман повідомив, що комісія не отримала від самопроголошених "Донецької народної республіки" та "Луганської народної республіки" жодних пропозицій щодо змін до Конституції України. Пізніше стало відомо, що представник "ЛНР" на мінських переговорах Владислав Дейнего заявив, що надсилав спікерові такі пропозиції "на його пошту, на Верховну Раду".

Новий устрій

Один з членів робочої групи з децентралізації Конституційної комісії, голова правління Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут розповів DW, що наразі погоджені три рівні місцевих самоврядних структур в Україні. Найнижчу з них пропонується називати "громада", і вона буде об'єднувати від одного до кількох населених пунктів. Кілька громад становитимуть середню самоврядну ланку - "повіт". А вже з повітів формуватиметься "регіон", яким можуть бути області, автономні республіки в складі України та міста зі спеціальним статусом - Київ та Севастополь.

За словами Когута, дискусійною наразі лишається ціла низка політичних питань, "які потребують узгодження між політиками та представниками різних фракцій парламенту". Серед них експерт назвав термін повноважень депутатів усіх трьох рівнів, який пропонується скоротити до трьох років. Революційними змінами експерт вважає погоджену робочою групою цілковиту відмову від президентської вертикалі у вигляді місцевих президентських адміністрацій.

Замість них на всіх рівнях влади державу буде представляти спеціальний представник. Його обов'язком буде стежити за відповідністю Конституції Україні всіх ухвал місцевих органів влади, забезпечувати взаємодію з президентською владою та урядом, а також скеровувати місцеву владу в разі проголошення надзвичайного чи воєнного стану. "Здійснювати вплив центральних державних органів на органи місцевого самоврядування за таких умов буде дуже непросто", - зазначив Когут.

Підпорядкування закону

Модератор робочої групи з децентралізації Михайло Теплюк в своїй доповіді на засіданні Конституційної комісії зазначив, що всі члени групи погодилися із тим, аби позбавити Верховну Раду права призначати місцеві вибори. "Пропонується, щоби вони відбувалися виключно згідно із законом, а не ухвалювалися рішенням будь-якого з державних органів", - заявив Теплюк. Він нагадав, що попередній склад Верховної Ради, переслідуючи "політичні цілі", не призначив близько 200 позачергових місцевих виборів.

Теплюк зазначив, що місцевим органам влади дозволено формувати ради відповідного рівня і призначати голову з числа депутатів такої ради. Натомість виконавчі органи рад пропонується дозволити очолювати не лише депутатам, а й іншим громадянам, що проживають на цій території. При цьому суворо заборонено суміщати посаду голови ради та її виконавчого органу.

Жодного федералізму

Ще один член робочої групи Юрій Ключковський в інтерв'ю DW сказав, що децентралізація, серед іншого, не передбачає жодної автономізації чи федералізації, але дозволить значно розширити повноваження місцевих громад та "передбачає певні зміни адміністративно-територіального устрою, які полегшують цю ситуацію".

Та чи отримають місцеві органи влади більшу самостійність у формуванні місцевих бюджетів і розпорядженні місцевими фінансами? Ключковський вважає, що це не проблема Конституційної комісії. "Процес бюджетної децентралізації вже почався через зміни до Бюджетного кодексу. Хоча це не дуже відчутно на тлі жорсткої фінансової кризи в Україні, але нові нормативи розширюють фінансові можливості місцевого самоврядування", - зауважив Ключковський.

Дві палати парламенту

Можливість розгляду робочою групою ідеї запровадження двопалатного парламенту в Україні Юрій Ключковський заперечив. Хоча інший член Конституційної комісії, експерт з конституційних питань Харківської правозахисної групи Всеволод Речицький вважає, що Україна саме через такий парламент могла би забезпечити представництво в законодавчому органі не лише місцевих громад, а й національних меншин. "Є багато унітарних країн Європи - Франція, Іспанія, Польща, Італія, - які мають двопалатні парламенти. Але в нас ця ідея наразі непопулярна", - зазначив Всеволод Речицький.