Конституційна реформа відміняється?

Незважаючи на те, що законопроект про внесення конституційних змін майже стовідсотково підтримали комуністи та соціалісти, пропрезидентській більшості забракло шести голосів для ухвалення цього суперечливого документу. Детальніше - Олександр Савицький:

”Зміни до Конституції передбачали посилення повноважень прем‘єр-міністра за рахунок послаблення влади президента країни, суттєве розширення впливу генеральної прокуратури, а також надання права парламентові призначати прем‘єр-міністра та членів уряду. Запеклий опір цьому законопроекту вчинили фракції «Наша Україна» та блок Юлії Тимошенко, яких підтримали кілька тисяч пікетників біля Верховної Ради, що прийшли на заклики правої опозиції. Проте долю голосування вирішила все ж позиція депутатської групи позафракційних, з яких на підтримку реформи Конституції висловилося лише шість з двадцяти чотирьох депутатів. Координатор парламентської більшості Степан Гавриш назвав те, що сталося, «провалом проекту широкої демократичної коаліції». Однак, один з чільних депутатів фракції СДПУ(о) Нестор Шуфрич сподівається, що конституційні зміни будуть знову винесені на розгляд Верховної Ради, оскільки у четвер голосувався не проект, схвалений Конституційним Судом, а варіант з поправками Олександра Мороза, на які в останню хвилину погодилася більшість. Інші пропрезидентські депутати скаржилися на картки, що не спрацювали під час голосування та на інші технічні негаразди.”

Під час четвергових дискусій в залі парламенту був зачитаний лист президента Парламентської Асамблеї Ради Європи Пітера Шідера, в якому висловлювалася стурбованість процесом конституційних змін в Україні. Доповідач моніторингового комітету ПАРЄ з питань України Ганне Северінсен уважає, що до будь-яких змін у Конституції слід особливо уважно придивлятися в рік проведення президентських виборів. Парламентарій підкреслює, що Рада Європи відстежує лишень, чи відповідають поправки до Конституції європейським нормам, а не втручається у внутрішні справи України:

”Процес ухвалення змін до Конституції відбувається незадовго до виборів і я насправді не впевнена щодо того, які наслідки матимуть такі зміни."

Вона також запевнила, що Рада Європи може надіслати експертів до України, які б допомогли внести зміни до законодавства.

Німецький експерт з питань Східної Європи Райнер Лінднер двояко розцінює такий результат четвергового голосування у Верховній Раді. З одного боку, каже він, безперечно помітний успіх парламентаризму, тобто сам факт, що рішення ухвалюються конституційною більшістю. З іншого ж боку:

”...Існують великі групи інтересів, насамперед з середовища олігархів, також з партійних сфер і не в останню чергу від виконавчої влади, що зацікавлені в зміцненні власних владницьких позиції. Я майже переконаний в тому, що вони й далі робитимуть спроби проштовхнути таку бажану для них реформу. Можна очікувати чогось на кшталт референдуму. Або ж вони намагатимуться використати інші можливості виконавчої влади, щоб адміністративними шляхами впровадити зміни до Конституції.”

Райнер Лінднер також зазначив, що не поспішав би називати результати голосування щодо конституційної реформи перемогою опозиції:

”Тепер для опозиції важливо міцніше закріпити свою позицію в суспільстві та активніше відстоювати її в парламенті. В іншому випадку їй навряд чи вдасться ще раз пережити таку ситуацію, як це було під час голосування в четвер.”

З тим, що політична реформа в Україні потрібна, погоджуються різні політичні табори. Суперечки виникають, коли мова заходить про характер цих змін та терміни реформи. Те, як намагається провести ці зміни пропрезидентська більшість, викликає в національно-демократичної опозиції підозру, що таким чином нинішній владний режим намагається зберегти свої позиції і після президентських виборів. Райнер Лінднер зазначив, що реформи безперечно слід проводити. Питання лише в тому, наскільки ці реформи служитимуть демократизації та стабілізації держави.