Коронавірус в аерозолях: нові наукові підтвердження

Американські науковці підтвердили у дослідженнях, що крихітні аерозольні краплини, які виділяє хворий на коронавірус, можуть містити вірусні частинки, тобто збудники хвороби COVID-19. Ці аерозольні краплини довго залишаються в повітрі та утворюються під час дихання, чхання, розмови чи кашлю людини.

Дослідники Університету Флориди у Гейнсвіллі на чолі з мікробіологом Джоном Ледніцкі вивчали проби повітря із лікарняних кімнат двох пацієнтів, хворих на коронавірус. Навіть із проб, які взяли на відстані майже п'яти метрів від пацієнтів, змогли вилучити активні частинки SARS-CoV-2, повідомляють експерти. Генетичні аналізи показали, що ці частинки належали саме пацієнтам з COVID-19, які перебували у палаті, а не були принесені до кімнати з якогось іншого відділу лікарні.

Утім, у дослідженні вчених не йдеться про те, чи цих частинок вірусу достатньо, щоб заразити інших людей. Але такі "події-суперпоширювачі" вірусу, як репетиції хору, вже давно показують, що частинки вірусу в аерозолях можуть інфікувати багатьох людей навколо. Дослідження поки не було опубліковане в жодному науковому журналі, а отже не перевірене незалежними експертами.

Відстань у два метри у приміщенні, можливо, замала

Загалом вважається, що ризик заразитися коронавірусом у закритих приміщеннях є значно вищим, аніж на свіжому повітрі, де частинки значно швидше розсіюються. Дослідники із Флориди зауважують, що дотримання дистанції у 1,5 чи 2 метри може створити ілюзію безпеки.

Читайте також: Огляд європейської преси: Пошук вакцини перетворився на збочене змагання потентатів

Також центральні німецькі органи з охорони довкілля вважають аерозолі одним з можливих шляхів передачі вірусу. Щоб зменшити ризик зараження, федеральне відомство з охорони довкілля радить здійснювати ретельне провітрювання приміщень після кожного чхання чи кашляння. Йдеться не лише про квартири, але й про офіси та шкільні класи. Комісія з гігієни повітря у закритих приміщеннях радить школам під час кожної паузи широко відчиняти вікна та провітрювати класи щонайменше кожні 45 хвилин.

Приміщення, у яких займаються спортом, комісія радить провітрювати значно частіше - п'ять разів на годину чи частіше. Якщо у помешканні через, наприклад, візит гостей зібралися багато людей, то таке приміщення також варто часто провітрювати.

Тримати вікна вертикально відчиненими недостатньо для сильно заповнених кімнат. Свіже повітря є необхідним незалежно від інших заходів безпеки як то дотримання дистанції, правил гігієни чи носіння масок.

Протестовані 14 видів масок

Не кожна захисна маска утримує під час дихання заражені вірусом краплинки однаково ефективно: у той час як хірургічні маски виявились дуже ефективними, шарфики для цього є менш придатними. Такими є результати порівняння 14 різних типів масок, яке оприлюднив журнал Sciences Advances.

Читайте також: Коронавірус: чи впливає група крові на перебіг COVID-19

Для свого дослідження науковці Дюкського університету у Даремі (США, штат Північна Кароліна) скористалися простим методом: вони попросили учасників дослідження у темній кімнаті п'ять разів поспіль із різними масками сказати Stay healthy, people ("залишайтеся здоровими, люди") у конус лазерного випромінювання та зняли це на камеру. Комп'ютерний алгоритм порахував кількість виділених краплинок.

Найкращий результат показали маски типу N95 (маски FFP-2 у Європі). Кількість виділених аерозолів із цією маскою, у порівнянні з повною відсутністю маски, вдалося зменшити до показника у менш ніж 0,1 відсотка, показало дослідження. Хірургічні маски утримали понад 90 відсотків частинок. Власноруч пошиті бавовняні маски - залежно від тканини та складок - утримують від 70 до 90 відсотків краплинок. А от шарфики пропускають близько половини частинок. Найгіршим показник виявився у шарфа-хомут із флісу: він навіть збільшував кількість частинок, можливо, тому, що, проходячи через тканину, більші краплинки розкладалися на менші.

Читайте також: Коронавірус: як дитяча психіка потерпає через локдаун