Критик Кремля: Протести в РФ 26 березня - поворотний момент

Російський опозиціонер, федеральний координатор організації Михайла Ходорковського "Відкрита Росія" Володимир Кара-Мурза-молодший пояснив кореспонденту DW у Вашингтоні Міхаелю Кніґґе, чому він вважає, що антикорупційні протести 26 березня стали поворотним моментом для РФ і коли збирається повернутися в Росію.

DW: Як ви оцінюєте значення демонстрацій, які відбулися по всій Росії наприкінці минулого тижня, зокрема той факт, що в них взяла участь велика кількість молоді?

Володимир Кара-Мурза-молодший: Я думаю, що це ключ, це поворотний момент. Після протестів мене питали, чи я здивований. І я повинен визнати, що був здивований масштабами, тим, наскільки широкими виявилися ці протести. Вони відбулися у 82-х містах по всій Росії з заходу до сходу, на території одинадцяти часових поясів від Владивостока до Калінінграда. Це були наймасштабніші протести з початку 1990-х років.

Але особливо вражає те, ким були учасники протестів. Це були переважно молоді люди, 20-30-річні студенти університетів і навіть підлітки. Це нове покоління, це покоління Путіна, люди, які, безсумнівно, виховувалися і, у багатьох випадках, народилися за Володимира Путіна. Серед цього покоління посилюється усвідомлення того, що режим обкрадає їх. І не тільки буквально в сенсі корупції, проти якої і були спрямовані ці протести, але й краде у них майбутнє і перспективи, і що цей режим зайшов у глухий кут.

І, відверто кажучи, я думаю, що Путін по суті нічого не зможе вдіяти з цього приводу. Тому я думаю, що це насправді поворотний момент, і це тільки початок нової хвилі продемократичних та антикорупційних протестів по всій Росії. І ми побачимо ще багато таких протестів у найближчі місяці й роки.

Чи хотіли б ви, щоб Вашингтон зайняв більш жорстку позицію щодо уряду Росії? Які конкретно кроки повинні, на ваш погляд, зробити США?

Бути чесними з приводу того, що відбувається в Росії, і просто називати речі своїми іменами. Це базовий крок. Але ще дуже важливо дотримуватися тих принципів, які вони, я маю на увазі західні країни, сповідують. Якщо західні лідери говорять, що їх системи ґрунтуються на демократії, законі та повазі до прав людини, то вони не повинні приймати людей в оточенні Путіна, які причетні до порушення прав людини і корупції. А ми дуже добре знаємо, що чиновники та олігархи, наближені до Кремля, сховали гроші в західних банках, відправили дітей вчитися до західних шкіл, і. як ми тепер знаємо, придбали маєтки, палаци й виноградники в західних країнах. Це має припинитися, тому що це лицемірство. Це подвійні стандарти.

Ви зустрічалися і розмовляли з американськими конгресменами тут, у Вашингтоні. Чи вважаєте ви, що їхня позиція щодо Росії змінилася відтоді, як до влади на початку цього року прийшла адміністрація Трампа?

Кілька членів Конгресу з обох палат обох партій давно працюють над питаннями, пов'язаними з правами людини в Росії й інших країнах. Наприклад, коли кілька років тому був ухвалений "закон Магнітського" (персональні санкції проти низки російських чиновників, пов'язаних із грубим порушенням прав людини. - Ред.), це було зроблено за значної підтримки обох партій. У Сполучених Штатах існує поділ влади, і те, що роблять члени Конгресу, не залежить від того, хто є президентом і яка адміністрація при владі. Я був радий нещодавно зустрітися з людьми, які говорили від мого імені після того, як я був отруєний в лютому. Тож, у першу чергу, я хотів би подякувати їм і обговорити загальну ситуацію з правами людини в Росії.

Наскільки ви задоволені позицією Білого Дому щодо Росії і порушень прав людини в цій країні?

Про це говорити ще зарано. Від приходу нової адміністрації не пройшло навіть 100 днів, була лише одна двостороння зустріч між (главами МЗС США і Росії. - Ред.) Тіллерсоном і Лавровим. Тому ще надто рано судити про те, яку позицію займе Білий Дім. Так що, я повторю, єдине, до чого ми хотіли б закликати західних лідерів, у тому числі США, це дотримуватися власних принципів.

Ви підтримуєте висунуту в Конгресі пропозицію перейменувати вулицю перед російським посольством у Вашингтоні на честь Бориса Нємцова. У чому полягає символічна важливість цього кроку і наскільки оптимістично ви оцінюєте шанси на те, що ця ідея буде реалізована?

По-перше, це дуже важливо для численних друзів і колег Бориса Нємцова в Росії. З моменту його вбивства пройшло лише трохи більше двох років. Його не просто вбили, але і намагаються вбити пам'ять про нього. Майже щоночі комунальна влада Москви за допомогою поліції руйнує неофіційний пам'ятник Нємцову на мості, викрадає квіти, викрадає портрети, викрадає свічки. Звичайно, наступного ранку з'являються нові квіти, нові портрети і нові свічки, оскільки люди пам'ятають. Однак якщо говорити про офіційні дії в цьому плані, то московська влада постійно відкидає будь-які ініціативи і петиції. Вона навіть не дозволяє нам встановити невеликий знак на тому місці, де він був убитий або на тому будинку, де він жив у Москві.

Тому дуже важливо зберегти пам'ять про Бориса Нємцова там, де ми сьогодні можемо це зробити. Я знаю, що настане день, коли його ім'я буде увічнено в Москві, але зараз дуже важливо зробити це там, де можливо. Тому я від усього серця підтримую ініціативу групи сенаторів, знову ж таки від обох партій, які висунули цей законопроект (S459) щодо присвоєння імені Бориса Нємцова території перед будівлею російського посольства у Вашингтоні, назвавши його Boris Nemtsov Plaza (площа Бориса Нємцова. - Ред.). Це дуже важливо і символічно, оскільки це знак того, що люди пам'ятають. Багато друзів і колег Бориса Нємцова дуже вдячні за цю ідею, і ми зробимо все можливе, щоб підтримати її. І я, звичайно, дуже сподіваюся на те, що цей законопроект буде незабаром ухвалений.

Ви згадали про останній замах на ваше життя. Ви повернетеся назад до Росії?

Я дійсно хочу повернутися. Але не зараз, спочатку мені потрібно відновити здоров'я. Минулого разу мені знадобилося більше року, щоб відновитися після отруєння. Тому цього разу я відновлюватиму здоров'я стільки, скільки буде потрібно. Але як тільки це станеться, я хочу повернутися і відновити свою роботу, тому що я вважаю дуже важливим те, що ми робимо. Ми турбуємося про нашу країну, про її майбутнє, і ми будемо продовжувати свою діяльність.

Розмову провів Міхаель Кніґґе, Вашингтон.