Дешеві гроші ЄЦБ

У боротьбі з рецесією Європейський Центробанк надалі здешевлює гроші у єврозоні. Банки ще ніколи в історії євро не могли отримувати гроші Центробанку так дешево. Сподівання ЄЦБ – фінансова галузь надаватиме ці гроші у формі кредитів підприємствам та споживачам.

Однак експерти мають сумніви, що ЄЦБ цим справді допоможе кон’юнктурі у Єврозоні одужати. "Я вважаю це рішення проблематичним. Облікові ставки вже і так були десь на рівні нуля. А низькі відсотки знімають з периферійних країн тиск щодо необхідності проведення реформ",- зауважив в інтерв’ю DW головний економіст Commerzbank Йорґ Кремер.

У теорії, за словами Кремера, зниження облікової ставки може дати поштовх економіці. Але кон’юнктура Єврозони потерпає не від того, що облікова ставка є високою, а насамперед від того, що "країни на кшталт Італії не беруться за реальне вирішення своїх проблем". А неподолана боргова криза, впевнений він, це саме той чинник, який заважає одужати економіці в Єврозоні.

Зниження відсотків не доходять до реальної економіки

Усупереч сподіванням, економіка в кризових країнах Євросоюзу ніяк не почне підніматися. Греція, Італія, Португалія, Іспанія – усі вони мають труднощі через жорсткі реформи та високе безробіття. Андреас Реес, головний економіст UniCredit Bank, вважає, що в цьому немає нічого дивного: "Те, що ми маємо зараз в окремих країнах Єврозони, називається так званою "помилкою монетарного механізму трансмісії". Частина знижень відсотків останніх двох років зовсім не дійшли до реальної економіки, до підприємств та приватних господарств, констатує Реес.

За короткостроковими позиками підприємства у Ірландії та Італії мусять платити понад чотири відсотки, в Іспанії понад п’ять відсотків, а у Греції та Португалії навіть понад шість відсотків. Трапляється, що їм узагалі відмовляють у кредиті. "Постає запитання, чи може ЄЦБ вдатись ще до якихось дій, окрім пониження облікової ставки, наприклад у плані доступності позик малим та середнім підприємствам",- запитує Андреас Реес.

Реформи, а не зниження відсотків

Зниження відсотків приносять небагато користі, але поки і не шкодять, кажуть більшість економістів, зрештою рівень інфляції у Єврозоні востаннє становив 1,2 відсотка.

Проте економісти також свідомі того, що друкарським верстатом не вирішити реальних економічних проблем, їх так можна лише прикрити. "Нам не потрібно приховувати проблеми. Потрібно, аби периферійні країни, насамперед Італія, нарешті почали втілювати необхідні реформи",- наголошує Йорґ Кремер. Лише у такий спосіб Єврозона може остаточно вийти з кризи, "і лише тоді економіка буде позитивно реагувати на дуже низькі облікові ставки."