Кінець газетної ери чи недостатня самооцінка?

Слово "криза", мабуть, найактуальніше нині у ЗМІ. Причому друковані мас-медіа не лише повідомляють про кризу, а й дедалі більше самі скочуються у неї. Уже 2002 року через застій на ринку реклами німецькі газети стали свідками радикальних скорочень редакцій, в тому числі такі відомі як "Frankfurter Allgemeine Zeitung" чи "Süddeutsche Zeitung".

Газети - тонші, редакції - менші

Після біржового краху минулої осені розігралася нова криза. Ринок реклами та оголошень обвалився за останні півроку на 12 відсотків. Як наслідок - не лише американські, а й німецькі газети стають дедалі тоншими, а редакції – дедалі малочисельнішими.

Найбільша регіональна газета в Німеччині "Westdeutsche Allgemeine Zeitung" оголосила, приміром, про звільнення 300 редакторів та закриття двох локальних редакцій. Великі видавництва "Gruner & Jahr" та "Axel Springer" також переводять своїх редакторів на неповний робочий день або відправляють у відпустки за власний рахунок.

Стара комунікаційна модель вимирає?

До негативних для друкованих ЗМІ явищ додається швидкий розвиток інтернету. Існує поширена думка, що газети дедалі більше стають комунікаційною моделлю, що вимирає. Якщо запитати німецьких студентів, практично всі одностайно відповідають: головне джерело інформації для них - інтернет, газетна доба вже позаду.

За статистикою, лише чотири відсотки молодих німців регулярно читають газети. Усі інші віддають перевагу інтернетові. "Щоденні газети виходять раз на день,- каже студентка Міла з Ессена.- А інтернет оновлюється щогодини. Це значно зручніше". За останні десять років газетна галузь втратила кожного п’ятого читача.

Про загибель газет заговорили навіть самі журналісти. Штеффен Клусманн, головний редактор впливової "Financial Times Deutschland", ще навесні передрік, що найпізніше через десять років друковані газети "будуть знищені "ай-фонами".

Не панікувати, а згадати свою головну місію

Головний редактор газети ділових кіл Німеччини "Handelsblatt" Бернд Ціземер не погоджується з таким апокаліптичним прогнозом і називає це явним панікерством: "З одного боку, тут американський досвід переноситься на німецький ландшафт, що, як на мене, є абсолютно помилковим у культурному плані".

З іншого, веде далі редактор "Handelsblatt", не враховується той момент, що багато пропозицій в інтернеті взагалі не були б можливі, якби за ними не стояли великі друковані газети чи журнали. "Навіть у дуже популярних нині блоґах переважно обговорюється те, що виносить на світ Божий газетна галузь", - каже Ціземер.

На його думку, головна небезпека для друкованих ЗМІ полягає не в конкуренції з боку інтернету і не в кризі рекламного ринку, а в недостатній самооцінці. Замість того, щоб постійно панікувати з приводу занепаду галузі та звільнення редакторів, було б доречніше повернутися до своєї головної місії як четвертого стовпа демократії і віднайти свою публіцистичну професійну гордість, каже Ціземер.

Автори: Ґіза Функ / Христина Ніколайчук

Редактор: Захар Бутирський