Лікарі вдруге в історії вилікували людину від ВІЛ
5 березня 2019 р.
Британські лікарі домоглися ремісії у пацієнта з ВІЛ-інфекцією після того, як йому були трансплантовані стовбурові клітини донора з імунітетом до хвороби. Результати дослідження опубліковані у журналі Natur та мають бути представлені пізніше у вівторок, 5 березня, на науковій конференції у Сіетлі.
У чоловіка, ім'я якого не розкривають, було діагностовано ВІЛ у 2003 році. У 2012 році в нього також виявили рак крові, для лікування якого у 2016 році йому пересадили кістковий мозок. Згодом він також пройшов курс антиретровірусної терапії. За 18 місяців після цього в результаті досліджень в його організмі не було виявлено слідів ВІЛ.
"Там немає вірусу, який ми можемо виміряти. Ми не можемо нічого виявити", - повідомив професор Равіндра Гупта, який очолював групу фахівців, які лікували пацієнта, цитує агентство Reuters. Утім, за його словами, ще рано говорити, що пацієнт вилікувався повністю, поки цей випадок можна назвати тривалою ремісією.
Це - другий випадок в історії, коли лікарям вдалось вилікувати ВІЛ. У 2007 році американцю Тімоті Брауну, відомому також як "берлінський пацієнт", у німецькій столиці зробили трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин для лікування лейкемії. Донором також була людина з імунітетом до ВІЛ. За три роки після трансплантації та після завешення антиретровірусної терапії у крові пацієнта не було виявлено ВІЛ.
На сьогодні по всьому світу близько 37 мільйонів людей інфіковані ВІЛ. Загалом з 1980-х років від СНІДу померли понад 35 мільйонів осіб. Мільйони людей контролюють хворобу за допомогою так званої антиретровірусної терапії, однак вона не позбавляє від ВІЛ.
Фахівці зі СНІДу вважають, що випадок "лондонського пацієнта" є доказом того, що одного дня хворобу вдасться зупинити, але це не означає, що метод лікування вже знайдено. Водночас експерти вважають, що лікування, яке було застосоване до пацієнта у Великобританії, не можна використовувати для усіх хворих, оскільки така процедура є складною, дорогою та ризикованою. Окрім того, для лікування необхідні донори, які мають дуже рідкісну генетичну мутацію CCR5, що робить їх стійкими до вірусу.