Мистецтво повторення

Альбрехт Дюрер робив це. Так само і Дега, і Ван Гог, і Матіс – всі вони малювали копії полотен інших художників. Скандал? Організатори виставки "Deja-vu: Мистецтво повторення від Дюрера до YouTube", що відкрилася в Мистецькій галереї в Карлсруе, роблять акцент на іншому. Йдеться про нову оцінку відносин між оригіналом і копією у мистецтві.

Аріане Менсґер, відповідальний куратор виставки, проводить чітку розмежувальну лінію між поняттями "підробка" і "копія": "Підробкою вважається робота, якою шляхом шахрайства намагаються замінити оригінал. Тобто, принципова різниця між ними в тому, що фальшивка видає себе за оригінал, а копія намагається наблизитися до оригіналу. Якщо пройтися виставковими залами, одразу стає зрозуміло – копії існували завжди, хоча й не завжди це одразу впадало у вічі."

Новий погляд

Вольфганг Ульрих з Вищої школи дизайну у Карлсруе, що теж була одним з ініціаторів виставки, пояснює: "Нам важливо спровокувати дискусію про позитивне значення повторів і копій. Мета – спонукати публіку надалі не сприймати копії як щось вторинне у негативному розумінні, не асоціювати це виключно з плагіатом і підробкою". Наприклад, полотно Ван Гога "Pieta". Нідерландський художник працював над ним у час загострення душевної кризи 1889 року в клініці в Сент-Ремі. Там він створив свою версію картини, намальованої за сорок років до того Еженом Делакруа.

Полотно, що належить музею в Римі, є найдорожчим експонатом виставки в Карлсруе, наголошує Менсґер. Сума страхування за транспортування та перебування на виставці у Німеччині упродовж чотирьох місяців становить стільки ж , скільки і вся решта експонатів. Така "копія" - настільки цінний мистецький "товар", що залишає далеко позаду багато "оригіналів". Власне, сам оригінал – полотно Делакруа - відоме набагато меншій кількості людей. Нікому навіть не спадало на думку, що Ван Гога можна долучити до переліку митців, котрі "змальовують", орієнтуються на твори інших художників. Цей промовистий приклад чітко демонструє мету виставки – історія кожної картини, в тому числі кожної копії, спочатку потребує уточнення.

Мистецтво повторення

Ван Гог намалював свою версію "Pieta" також і тому, що був захоплений творінням Делакруа – це була своєрідна мистецька данина поваги. Але копії створювалися в минулому також із зовсім інших причин. Раніше у мистецьких академіях було звичною справою якомога точніше перемальовувати картини – це робилося з суто навчальною метою. Інколи навіть великі майстри створювали копії своїх найуспішніших робіт, оскільки цього "вимагав ринок". Яскравим прикладом можуть слугувати три версії полотен, що зображають зимовий ландшафт (Anbeutung der Könige im Schnee) Пітера Брейгеля-молодшого. Тут варто додати, що у роботах Пітера Брейгеля-молодшого також відчуваються мотиви творчості його батька – Пітера Брейгеля-старшого.

Виставка "Дежавю? Мистецтво повторення від Дюрера до Youtube" створює враження, що за останні п'ять століть історія мистецтва знову повернулася до тієї ж точки відліку, де вже колись була. "У часи Дюрера поширилися мідні гравюри, завдяки яким стало можливим тиражувати роботи. Сьогодні це інтернет, де за допомогою одного кліка мишкою можна зробити копію, також стало можливим оцифровувати мистецькі витвори. Видається, що з розвитком нових медіа лише загострюється питання копірайту",- зазначає Аріане Менсґер. На думку Вольфганга Ульриха, упродовж останніх років спостерігається своєрідна "демократизація креативу", насамперед завдяки новим медіа та інтернету. "Youtube – інтернет-платформа, що дозволяє користувачам виставляти на широкий загал плоди своєї творчості",- відзначає Ульрих.

Ретельний добір картин і скульптур, науковий супровід виставки спонукають до вдумливого споглядання, до нового виразнішого погляду на кожен окремий твір. Байдуже – чи йдеться про "оригінал", чи про "копію".