Виставка картин Голокосту проходить у Берліні
27 січня 2016 р.
Вони малювали таємно. Бедріх Фрітта ретельно ховав кожну свою картину, написану під час перебування в нацистському концтаборі Терезієнштадт на території Чехії. У 1944-му році він загинув у концтаборі Освенцім. Якоб Ліпшіц тримав свої роботи в глиняних горщиках, а потім закопував їх на кладовищі. Німецький історичний музей демонструє 100 робіт художників, які понад 70 років тому утримувались у нацистських концтаборах, гетто або трудових таборах.
Картини надав для виставки в Берліні ізраїльський національний меморіал Голокосту Яд ва-Шем. Це найбільша виставка такого типу. Цього тижня її відкрила особисто канцлерка Німеччини Анґела Меркель. Серед картин і малюнків є й такі добре відомі роботи, як "Життя? Чи театр?" Шарлотти Саломон або "Прибуття. Гетто Терезієнштадт" Лео Хааса. Мистецтво стало вираженням протесту, і дехто загинув через це, як наприклад ціла низка художників в таборі Терезієнштадт. Багато творів зберігались у схованках до завершення Другої світової війни.
Представляючи виставку, організатори виставки процитували письменницю Марґарете Шмаль Вольф: "Але моя душа вільна". Як зауважив куратор експозиції Вальтер Шмерлінґ з німецького Фонду для мистецтва й культури, ці люди продовжують жити в своєму мистецтві, там можна знайти їхні душі. Він переконаний, що їхній дух замордувати не вдалося. Ці картини, на думку Шмерлінґа, є "болісною спадщиною" і завжди вимагатимуть від нас відповіді на запитання: як таке могло статися?
Чи може зображення геноциду і особистої трагедії містити сліди художньої краси? Перегляньте галерею вище, щоб мати власне враження від робіт.
Виставка "Мистецтво Голокосту: 100 робіт колекції з Яд ва-Шем" триває до 3 квітня 2016 в Німецькому історичному музеї в Берліні.