Українська ГТС
13 лютого 2013 р.
Українська газотранспортна система (ГТС) знову потрапила в центр уваги, і знову постає питання, хто в майбутньому її контролюватиме. Попри запевнення міністра закордонних справ України Леоніда Кожари в тому, що "Газпром" більше не домінує на українському енергетичному ринку", в пресі з'явилися повідомлення про відновлення переговорів України та Росії зі створення двостороннього консорціуму з управління українською ГТС.
Водночас Кожара заявив про домовленість з керівництвом ЄС про прискорення процедури надання Україні кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) обсягом 308 мільйонів євро. Гроші мають піти на реконструкцію газогону "Уренгой-Помари-Ужгород". Цей проект вважається першою ланкою в масштабній модернізації всієї української ГТС, вартість якої оцінюється у п'ять мільярдів євро.
Європа продовжує переговори
Старший радник ЄБРР Антон Усов, відповідаючи на запитання DW, сказав, що під час нещодавнього візиту в Україну президента Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті справді йшлося про можливість участі банку та інших європейських інвесторів у реконструкції української ГТС. Але сторони ще не досягли жодних домовленостей і не підписали жодних комюніке чи меморандумів. "Робота з цього питання триває, але говорити про щось, як про факт, що відбувся, чи про якісь підписані документи я б наразі не став", - сказав Усов.
Таким чином підстав для оптимізму, очевидно, ще замало. Також прес-аташе представництва ЄС в Україні Давид Стулік зауважив, що не має жодної інформації про згадані Кожарою домовленості з прискорення процедури виділення кредиту на модернізацію газопроводу "Уренгой-Помари-Ужгород".
Українсько-російський консорціум?
Ще менш зрозумілою є ситуація й навколо переговорів України та Росії. Українська преса, посилаючись на анонімні джерела в уряді та "Газпромі", повідомляє про начебто можливість створення двостороннього консорціуму з управління українською ГТС в обмін на зменшення ціни російського газу для України. Офіційні речники не спростовують і не підтверджують таку інформацію.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко на прес-конференції в Києві висловив сумнів, що Москва може бути зацікавлена в створенні такого консорціуму. Експерт переконаний, що Росія не має жодних стимулів для перегляду газових контрактів на постачання газу Україні.
Іншої думки дотримується експерт київського Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. В інтерв'ю DW він зауважив, що в створенні газотранспортного консорціуму Росія якраз зараз може бути зацікавлена найбільше. Експерт пояснив це можливістю "відходу на задній план" питання про будівництво газопроводу "Південний потік", якщо Європа форсуватиме пошук альтернативних російському шляхів отримання блакитного палива.
"Південний потік" втрачає актуальність?
"Південний потік" не є для нас пріоритетом, - сказала Марлене Гольцнер, речниця єврокомісара з питань енергетики Ґюнтера Еттінґера у розмові з DW. Вона заявила, що Європейський Союз робить ставку на проекти, які дозволяють відкрити нові джерела постачання газу. А тут справді є певні зрушення.
Днями турецький прем'єр Реджеп Ердоган, перебуваючи в Словаччині, заявив, що будівництво Трансанатолійського газопроводу (TANAP) розпочнеться ще цього року. Газопровід слугуватиме для транспортування азербайджанського газу від грузинсько-турецького кордону до західних кордонів Туреччини.
У Єврокомісії вітають таку домовленість між Азербайджаном і Туреччиною, як важливий крок до забезпечення Європи каспійським газом. Адже тоді європейцям вдасться реалізувати, скажімо, скорочений варіант газопроводу "Набукко", який пройде територією чотирьох країн від турецко-болгарского кордону до австрійского міста Баумгартена. Розглядаються також інші варіанти поєднання Трансанатолійського газопроводу з країнами Євросоюзу, заявляють у Брюсселі.
"Все це означає, що 90 відсотків коштів ЄС будуть скеровані на розвиток цих газових маршрутів, а не російського "Південного потоку", - припускає український експерт Корольчук. Саме тому, на його думку, Москва намагається стимулювати поступливість Києва за допомогою політики батога і пряника. З одного боку, вона висуває семимільярдний рахунок за нібито невикористаний Україною газ. А з іншого - намагається зацікавити українську сторону більш м'якими умовами створення двостороннього газотранспортного консорціуму.
Усе впирається в реформи
Водночас експерт київського Інституту енергетичних стратегій вважає, що сьогодні Росію вже цікавить навіть не стільки українська труба, скільки українські підземні газосховища. Це може щонайменше убезпечити Україну від білоруського варіанту цілковитої втрати контролю над газотранспортною системою, зазначив Корольчук.
"Але краще було б залишити всю ГТС собі, і домовлятися з європейськими партнерами про кредитування проектів з її модернізації", - каже експерт. Він вважає, що для цього необхідна політична воля офіційного Києва. Корольчук зауважив, що лише в такому разі вдасться "зламати стереотип ставлення до України, як до додатка Росії" та відновити надання фінансової допомоги з боку МВФ. А тут без глибоких реформ в енергетичній галузі, як вже неодноразово наголошувалося, не обійтися.