Що відбувається з медреформою в Україні

У мешканки передмістя Києва Олесі Краснолуцької медична реформа асоціюється насамперед із зручним онлайн-записом до лікаря та відсутністю черг у поліклініці. "Ми з чоловіком підписали декларацію з місцевим терапевтом, старша дитина спостерігається у дільничного педіатра, які консультують безкоштовно", - розповідає жінка. Водночас вона зізнається, що за можливості завжди надає перевагу приватним закладам. "Якщо ще ми дорослі можемо скористатися послугами безплатної медицини, то у випадку з дітьми на неї не дуже покладаємося. Вакцини робимо у приватних клініках, там же огляди вузькопрофільних спеціалістів. Там набагато кращий сервіс, обладнання, доказові спеціалісти", - розповідає співрозмовниця DW. У державних лікарнях, де їй доводилося бувати, часом бракувало навіть елементарних рукавичок чи шприців, а персоналу за якісну роботу "потрібно було дякувати".

Аби власне ліквідувати такі недоліки, зробити державну медицину конкурентною та якісною, в Україні з 2018 року впроваджується медична реформа. Вона складається із багатьох етапів та передбачає суттєві зміни в роботі всієї системи охорони здоров'я. Спочатку зміни торкнулися первинної ланки - амбулаторій, а з 2020 року по-новому мали запрацювати спеціалізовані заклади. Однак тепер їхня подальша доля під питанням.

Масові скорочення та закриття лікарень

Головна суть реформи полягає у зміні системи фінансування закладів. Якщо раніше лікарням перераховували субвенції за ліжко-місця, то тепер всі заклади мали би перевести на принцип "гроші ходять за пацієнтом". Тобто, передбачалося, що після певного перехідного періоду усім закладам виділятимуть кошти відповідно до пролікованих випадків. З квітня по-новому уже почали фінансувати лікарні, які підписали необхідні контракти на надання послуг. Наразі це 1684 закладів по всій Україні, у тому числі понад 60 приватних. Тобто йдеться про майже всі українські державні лікарні.

Однак низка медичних установ заявила про недофінансування. Частина медиків висловила невдоволення умовами праці та заробітними платами. Так, у Києві проти скорочення персоналу мітингували співробітники психіатричної лікарні. Також на акцію протесту виходили медики столичної швидкої допомоги. За їхніми словами, цього місяця вони отримали на 40-50 відсотків менше, ніж раніше. За підрахунками міністра охорони здоров'я Максима Степанова, унаслідок започаткованої реформи, під загрозою закриття опинилися понад 330 лікарень, а під скорочення підпадають від 50 тисяч до 70 тисяч медпрацівників.

Гроші не за пацієнтом

Щоби в умовах епідемії не довелося закривати лікарні та звільняти лікарів, у МОЗ пообіцяли терміново розв'язати проблему. В міністерстві ініціювали аудит реформи, сам міністр публічно її розкритикував, назвавши відірваною від реальності та пообіцяв виправити всі помилки. Міністерство повертає з 1 червня виплати усім лікарням на рівні 2019 року, не прив'язуючись до наданих послуг. Перелік медгарантій, який раніше складав 27 позицій, суттєво скоротять. За словами Степанова, точно залишиться фінансування первинної та екстреної допомоги, лікування COVID-19, інфаркту міокарда та мозкового інсульту. Решту анонсованих послуг, як-от безкоштовні пологи для населення переглядатимуть, до 2021 року міністерство розраховуватиме для них нові тарифи. Медикам же міністр пообіцяв підвищення зарплат на 50 відсотків. Для цього з держбюджету додатково проситимуть 11 мільярдів гривень. У міністерстві наполягають, що медреформу таким чином удосконалюють.

Низка експертів критикує такі кроки нинішнього міністра охорони здоров'я: скасування ключового принципу "гроші ходять за пацієнтом" фактично означає зупинку реформи, застерігають вони. Із публічною критикою таких підходів та своїми пропозиціями до міністра звернулася й колишня керівниця та ініціаторка реформи Уляна Супрун. Вона закликала дати можливість лікарням заробляти, а не чекати "на жести щедрості від міністрів".

Без стимулу для розвитку

Щоб отримати якомога більше фінансування, керівники медзакладів по всій країні останні два роки готувалися й провели величезну роботу, пояснює у розмові з DW експерт з питань децентралізації, екс-керівник Сумського Центру розвитку місцевого самоврядування Олександр Хоруженко. За його даними, на Сумщині недоотримали би коштів на рівні минулого року лише десять закладів із 48.

"Ті головні лікарі, які повірили й готувалися, наступного разу вже не повірять, - каже Хоруженко. - Це був бізнесовий стимул для лікарень побудувати нову економічну модель. Вони готувалися заробляти кошти, а тепер усе обнуляється". Фахівець звертає увагу на те, що нині в програші опиняються ефективні лікарні, керівництво яких змогло необхідним чином обладнати заклади, навчити персонал і модернізувати свою роботу для надання більшої кількості послуг.

"Медична галузь поділилася на два табори - на тих, хто за, і тих, хто проти реформи. І в результаті ті, хто нічого не робив, - виграли", - говорить Хоруженко. Він визнає, що у реформи є багато "білих плям", які варто точково доопрацьовувати, однак переконаний, що "при нормальній комунікації навіть з нинішнім бюджетом усе би запрацювало". На думку експерта, нинішнє згортання реформи - це намагання влади загасити невдоволення медиків напередодні місцевих виборів.

Звільнень персоналу і закриття неефективних лікарень при повноцінній реформі не уникнути, визнає експертка медичної групи Реанімаційного пакету реформ Світлана Бубенчикова. Однак вона переконана, що в підсумку непопулярних рішень пацієнти отримали би лікарні, де надають якісні послуги й раціонально розпоряджаються коштами. "Коли заклади із різним рівнем підготовки мають отримувати однакову кількість грошей, це не справедливо з економічної точки зору. Якщо фінансувати заклади просто за те, що вони існують, буде відсутня мотивація й конкуренція", - пояснює експертка для DW.

Бубенчикова застерігає міністерство охорони здоров'я від ручних виправлянь недоліків реформи. "Нова система фінансування проявила слабкі місця. Але проводити аналіз ефективності лікарняної мережі - це не робота міністерства, а місцевий рівень, їхніх власників і керівників. Кожен має займатися своєю роботою", - вважає Бубенчикова.