Мюнхенська промова Меркель і ПРО для Порошенка

У Мюнхенської промови президента Росії Володимира Путіна, яка стала 2007 року провісницею теперішнього конфлікту РФ і Заходу, з'явилася конкурентка. Виступаючи в суботу, 16 лютого, на конференції з безпеки, канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) не обіцяла потеплішання у відносинах з Росією, хоча й приділила їм багато уваги. Мюнхенська промова Меркель стала "майже заповітом" і може увійти в історію, як написала газета Süddeutsche Zeitung. Або, як висловився в бесіді з DW один з присутніх у залі експертів: "Це був маніфест лібералізму, виголошений з упертістю, що заслуговує на увагу".

Чим здивувала Меркель

Меркель говорила вільно, не зазираючи в текст. Зазвичай стримана у висловлюваннях, у Мюнхені канцлерка не приховувала емоцій. Дехто пов'язує це з тим, що це її останній канцлерський термін. Незвично багато уваги голова уряду ФРН, але вже не очільниця правлячої партії ХДС, приділила відносинам з Росією. Меркель дала зрозуміти, що їй наболіло. Вона вкотре засудила дії РФ проти України, вживши слово Angriff (напад), говорячи про війну на Донбасі. Звертаючись до президента України Петра Порошенка, котрий сидів у залі, Меркель сказала, що розуміє його критику будівництва назопроводу "Північний потік-2", та пообіцяла добиватися збереження транзитного маршруту через Україну. Але при цьому канцлерка виступила проти розриву відносин з Росією та за діалог з Москвою, незважаючи на розбіжності.

Крім Росії, Меркель незвично жорстко критикувала Сполучені Штати Америки за те, що ті погрожують запровадити мита на німецькі автомобілі та називають їх загрозою своїй національній безпеці. Саме до президента США Дональда Трампа було спрямоване її головне послання - відданість політиці мультилатералізму, тобто спільного вирішення світових проблем, а не за принципом "своя сорочка ближча до тіла". На питання із заголовку нинішньої 55-ї Мюнхенської конференції - хто підбере частинки мозаїки світового порядку, що руйнується? - Меркель відповіла: "Ми всі разом". Зала кілька хвилин аплодувала стоячи.

Погрози Пенса, стриманість Цзечі та гострі слова Лаврова

Після Меркель виступав віце-президент Майк Пенс, і більшу частину своєї промови він присвятив компліментам на адресу свого шефа Дональда Трампа. Але запам'ятається його промова в Мюнхені скоріше не цим, а незвичайно войовничими висловлюваннями на адресу Ірану, котрий він назвав загрозою миру на Близькому Сході і передусім - Ізраїлю. Пенс закликав європейців приєднатися до США та вийти з ядерної угоди з Тегераном. "Час діяти", - сказав віце-президент. Дехто сприйняв ці його слова як погрозу застосувати силу проти країни, в котрій рівно 40 років тому відбулася ісламська революція.

З нетерпінням очікували в Мюнхені виступу представника Китаю, рідкісного гостя в Мюнхені. Це пов'язано з тим, що організатори конференції прогнозують зростання суперництва між США, КНР і Росією. Але ті, хто чекав прояву цього суперництва в публічних виступах, були розчаровані. Член Політбюро ЦК КПК Ян Цзечі, який відповідає за зовнішню політику, говорив стримано та дипломатично. В основному він фактично підтримав Меркель, заявив про прихильність до багатостороннього підходу у вирішенні світових проблем.

Очільник російського МЗС Сергій Лавров закликав повернутися до ідеї спільного європейського дому, нереалізованої після закінчення "холодної війни". "Європейському дому потрібен капітальний ремонт", - сказав Лавров, попередньо розкритикувавши Захід за небажання розширювати співробітництво з Росією та за підтримку України. Не обійшлося й без гострих слів. Глава російської дипломатії назвав британського міністра оборони, котрий виступав у п'ятницю та жорстко критикував Росію, "міністром війни", а на питання вашингтонського журналіста відповів: "Ви ж все одно напишете так, як вам потрібно, пишіть відразу так".

Чому Китай не поспішає до переговорів про ДРСМД

Дискусія про ядерну зброю, яку вважали однією з головних на тлі виходу США та Росії з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД), не викликала великого резонансу. Зала була на третину порожня, що, можливо, було пов'язане з двусторонніми зустрічами, що проходили паралельно. Представники США та Росії повторили свої позиції: Вашингтон звинувачує Москву в порушенні договору, та заперечує. А от представник Китаю, який хочуть залучити до переговорів про ДРСМД західні дипломати, дав зрозуміти, шо Пекін у таких переговорах поки не зацікавлений. Одна з причин - ракети наземного базування, про які йдеться, - основна частина китайського арсеналу, на відміну від США та Росії, котрі мають сильні морські та повітряні компоненти так званої ядерної тріади.

Як Манфред Вебер здивував Петра Порошенка

Уже під кінець другого дня конференції пройшла дискусія про безпеку в Східній Європі, у котрій спочатку планувалася участь і президента Білорусі Олександра Лукашенка, але він в останню мить відмовився. Ця дискусія відбулася не в головній залі, де паралельно обговорювали зміни клімату, а в іншому приміщенні. Послухати українського президента Петра Порошенка, голову грузинського уряду Мамуку Бахтадзе, прем'єра Хорватії Андрея Пленковича, генсека ОБСЄ Томаса Ґремінґера (Thomas Greminger) та німецького політика Манфреда Вебера (Manfred Weber), імовірного майбутнього голову Єврокомісії, прийшли понад сотня політиків та експертів. Серед них було й кілька відставних важковаговиків, зокрема колишня державна секретарка США Мадлен Олбрайт.

Порошенко говорив, що задоволений підсумками Мюнхена та словами підтримки з боку європейських і американських політиків. Український президент закликав до єдності Заходу в протидії Росії, його підитримував грузинський прем'єр. Пожвавлення на подіумі та в залі викликали слова Вебера про ідею створення європейської системи протиракетної безпеки та приєднання до неї України. Про що йдеться, не зовсім зрозуміло, оскільки таку ПРО вже фактично створили США, й альтернативна система навряд чи можлива без згоди Вашингтона. Втім, президент України сказав, що його країна відразу приєдналася би до такої європейської ПРО. Здавалося, Порошенко не вірить своїм вухам. "У такому разі ми можемо закінчувати дискусію", - сказав президент, широко посміхаючись, оскільки це було би виконанням одного із заповітних бажань Києва - стати частиною західної системи колективної безпеки.

Поки ж, не маючи перспективи вступу ані в ЄС, ані в НАТО, Україна, як було сказано в доповіді Мюнхенської конференції, залишається в  "зоні нестабільності".