Мішок кукурудзи для України від Європарламенту
5 травня 2017 р.
У жовтні минулого року Єврокомісія на прохання Києва ініціювала символічний жест підтримки для України у часи економічної скрути. З огляду на різке падіння експорту до Росії чиновники у Брюсселі запропонували надати Україні терміном на три роки додаткові преференції, щоби хоч якось підтримати український торговельний баланс. Зупинилися на ідеї підтримати аграріїв, які обмежені жорсткими квотами на безмитну торгівлю.
Протверезіння від Європарламенту
Найбільша "цукерка", яку запропонував Брюссель, - збільшити квоту на ввезення кукурудзи на 650 тисяч тонн. Це зробило би її більш ніж удвічі вищою порівняно з попередніми безмитними обсягами. Хоча в загальних масштабах українського експорту кукурудзи цей додатковий обсяг становив би трохи більше трьох відсотків, навколо нього у Європарламенті розгорнулися неабиякі дебати. Враховуючи зазвичай демонстративну підтримку України з боку євродепутатів у питаннях європейської інтеграції та протистояння російській агресії, "квотне" питання для багатьох у Києві могло стати несподіванкою.
Першим тривожним дзвіночком стала позиція комітету з питань аграрної політики. З подачі євродепутатів від Польщі комітет у березні більшістю голосів висловився проти надання митних преференцій українським аграріям, аргументуючи це можливими негативними наслідками для фермерів ЄС. Утім, аграрний комітет має лише дорадчий голос у цьому питанні. Вирішальним є слово комітету з питань зовнішньої торгівлі. Українські дипломати доклали зусиль, аби лобіювати це питання у Європарламенті. Але успіхи виявилися скромними. Профільний комітет у четвер, 4 травня загалом схвалив додаткові торговельні преференції. Утім, в урізаному вигляді.
За ініціативою групи представників фракції Європейської народної партії (ЄНП) від Італії та Франції з документу викреслили пропозицію дозволити безмитне ввезення 100 тисяч тонн пшениці і борошна, а також п'яти тисяч тонн перероблених чи консервованих помідорів. Депутати аргументують це загрозою європейським виробникам, які "і без того переживають не найкращі часи".
Прибічники додаткових пільг у меншості
Були серед депутатів і ті, хто на знак солідарності з Україною ще хотіли збільшити додаткові квоти, запропоновані Єврокомісією. Зокрема, на 10 тисяч тонн пшениці і 100 тисяч тонн кукурудзи. Утім, пропозиції групи депутатів з ЄНП від Швеції, Німеччини і Латвії не знайшли підтримки. Єдина поступка прибічникам пільг: квоту на кукурудзу збільшили на 50 кілограмів. Не тонн, а кілограмів. Невідомо, чим керувалися депутати, вирішивши збільшити квоту на мішок кукурудзи. Однак навіть збереження запропонованих Єврокомісією обсягів хтось може назвати успіхом, з огляду на опір цьому питанню. З усіх урочисто обіцяних у Києві торік преференцій залишилися, крім кукурудзи, передовсім низка дрібніших позицій, таких як додаткові кілька тисяч тонн вівса, ячменю і меду.
За скасування найбільших преференцій - на пшеницю і на кукурудзу - висловився, зокрема, доповідач з цього питання у комітеті Ярослав Валенса. Представник фракції ЄНП від Польщі, аргументуючи у пояснювальній записці свою позицію щодо пільг українським аграріям, назвав їх "непотрібними". Зокрема через те, що український експорт пшениці "вже і так великий". "Україна вже експортує в ЄС три мільйони тонн пшениці на рік. Сто тисяч тонн погоди не зроблять. Кому це потрібно?", - запитав у розмові з DW син легендарного колишнього лідера "Солідарності". Валенса наголошує, що ЄС має підтримувати не аграрних олігархів, які виграють від цих преференцій, а малих і середніх фермерів. Водночас, як саме ЄС має підтримати малих фермерів, депутат не уточнив.
Квоти для агробаронів?
Експертка Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Дарія Гриценко підтверджує, що на безмитних квотах ЄС заробляють насамперед великі виробники. "Квота на безмитний експорт, приміром, меду становить п'ять тисяч тонн. Вона цього року була вичерпана вже у перший тиждень січня. Її вибирають великі виробники. Жоден малий виробник не має доступу до цих квот", - каже експертка. Водночас аналітик аграрних ринків наголошує, що українські виробники і без пільг конкурентні на ринку ЄС. Торік експорт меду склав понад 40 тисяч тонн, що у вісім разів більше за квоту.
Найбільшим розчаруванням Гриценко називає позицію євродепутатів щодо оброблених томатів. Адже саме пільги на експорт продукції з доданою вартістю найбільш корисні для української економіки. Аргументацію про загрозу європейським виробникам Дарія Гриценко відкидає. "Євродепутати заблокували квоту в п'ять тисяч тонн томатів. Але ж для ЄС це - крапля в морі. Одна лише Італія експортує на рік два мільйони тонн. Вони просто захищають свій внутрішній ринок, не роблячи взагалі жодних поблажок для українського виробника", - констатує експертка УКАБ.
Пільги можуть призупинити
Депутат від німецьких соціал-демократів Йоахім Шустер (Joachim Schuster) в інтерв'ю DW наголосив, що голосував за додаткові безмитні квоти для України. "Загалом у нас в ЄС немає дефіциту агарної продукції і не можна сказати, що ми радіємо кожному додатковому кілограму. Ця продукція конкуруватиме з нашою на ринках. Інтереси європейських фермерів треба враховувати. Але загалом ми не вважаємо можливий вплив настільки сильним, щоб це було підставою відмовити Україні у підтримці", - зазначив Шустер, озвучивши позицію колег по фракції. Німецький депутат був одним з тих, хто запропонував запровадити механізм моніторингу наслідків дії зони вільної торгівлі з ЄС, і зокрема, торгівельних преференцій, для української економіки. Аби напевно знати, якою мірою її перевагами можуть скористатися представники великого чи малого бізнесу.
Згідно зі схваленим комітетом проектом рішення, мита можуть бути повернуті на період до року (а в окремих випадках і на довший період), якщо преференції матимуть негативні наслідки для агровиробників з країн ЄС. Такий компроміс, зрештою, нівелював позицію тих, хто виступав взагалі проти всіх преференцій. Утім, питання про те, наскільки "небезпечними" були би для виробників ЄС 100 тисяч тонн пшениці та п'ять тисяч тонн томатів, так і залишиться без однозначної відповіді. Голосування на пленарному засіданні Європарламенту з цього питання очікується влітку. Однак внесення суттєвих змін до документу депутати вже не очікують.