На згарищі - як живуть поліські села після лісових пожеж
Масштабні пожежі на Житомирщині, нетипові для весни, знищили тисячі гектарів лісу й пройшлися кількома селами. DW побувала у Личманах і сусідньому Магдині, які найбільше постраждали від вогню.
Тимчасове житло для погорільців
Через пожежу у Личманах і Магдині без даху над головою лишилось близько двадцяти родин. І хоча держава пообіцяла підтримку, частині погорільців, вочевидь, доведеться розраховувати передусім на допомогу волонтерів і односельців, адже вони не мали права власності на згорілі хати. Ці будиночки погорільцям привезли представники протестантських церков. На пожертви вони придбали вісім таких вагончиків.
"Конфесія не має значення"
За встановленням вагончику крадькома спостерігає його нова власниця - ніби боїться злякати удачу. Як і більшість мешканців Личманів і сусіднього Магдина, ця жінка - глибоко релігійна людина. Волонтерів-протестантів не хвилює те, що місцеві є православними вірянами: "Їм немає де жити - приналежність до церкви не має жодного значення".
Втікачі від цивілізації
Абсолютна більшість з понад 100 мешканців Личманів і Магдина - не тутешні. Через зовнішній вигляд і своєрідний побут їх інколи називають старовірами. Утім, самі вони кажуть, що є звичайними православними, а у віддалені поліські села переселились кілька років тому - подалі від великих міст. Живуть з натурального господарства: тримають худобу, обробляють городи, збирають ягоди і гриби.
Ізольовані радіацією
Личмани і Магдин знаходяться у так званій зоні добровільного відселення. Мешканців таких сіл після Чорнобильської аварії хоч і не евакуювали примусово, але й не радили там залишатись. Щоб потрапити до "чистих" Личманів, треба перетнути блок-пост і проїхати кілька кілометрів сильно забрудненою територією. Утім, місцеві кажуть, що їм так спокійніше - адже їх не турбують туристи і заїжджі грибники.
Погорільці не втрачають оптимізму
Іван Іванович вісім років тому переїхав у Личмани з Києва, де працював будівельником. Власноруч відремонтував занедбану хату і оселився там з дружиною. Згорілий будинок відновлювати не буде, адже має ще літню кухню: хоче її розбудувати, щоб було місце для дітей і онуків, які приїжджають до нього в гості зі столиці. Оптимізму не втрачає - лише коли згадує кіз, що загинули під час пожежі, плаче.
Волонтери привезли погорільцям гуманітарку
На заклик підтримати погорільців миттєво відгукнулись небайдужі люди. "Вся Україна нам допомагає, - розповідає Іван Іванович. - І мусульмани, і російські християни (УПЦ МП - Ред.), і українські". Великою залишається потреба у будматеріалах, інструментах і пальному. А от яєць і картоплі волонтери привезли вже стільки, що селяни віддають продукти пацієнтам сусідньої лікарні, аби їжа не зіпсувалась.
Худобі не вистачає корму
Натомість без їжі залишилась худоба. Під час пожежі селяни відчинили загони і хліви, тож більшості тварин вдалось врятуватись. Утім, вогонь знищив пасовища і запаси корму. Погорільці кажуть, що їм вкрай потрібні сіно, овес і кукурудза, щоб прогодувати худобу.
Деякі будівлі дивом залишились неушкодженими
Від деяких хат залишились лише цегляні груби, натомість інші будівлі поруч, як от дерев'яну церкву у Личманах, вогонь дивом оминув. Місцеві мешканці розповідають, що через сильний вітер пожежа ширилась дуже швидко й хаотично.
Церкву в Магдині знищив вогонь
Натомість у сусідньому Магдині церква, яку зовсім недавно добудувала місцева громада, згоріла вщент. Про те, що на цьому місці ще три тижні тому стояв храм, нині нагадує лише хрест.
У лісах досі горить
Причини лісових пожеж на Житомирщині ще з'ясовує слідство. Не виключають правоохоронці й навмисних підпалів. Тим часом пожежники досі борються з вогнем, адже пожежі вдалось лише локалізувати, але не ліквідувати повністю. Такі осередки вогню, як на світлині, на Житомирщині можна побачити просто в кількох метрах від дороги.
Єдина надія - дощі
Лісову підстилку на околиці Личманів вдалось погасити майже через три тижні - завдяки дощу. По воду пожежники їздили 15-20 разів на день за п'ять кілометрів, адже через безсніжну зиму і відсутність дощів пересохли навіть поліські болота. Вогнеборці не приховують: єдине, що здатне убезпечити села й ліси впродовж наступних спекотних місяців, - це дощі.