Народне віче: Майдан має стояти
1 червня 2014 р.
Майдан постановив відновити скликати народні віча щотижня по неділях із тим, аби контролювати нову владу та виконання нею вимог учасників революції 2014 року. Лейтмотивом виступів промовців від громадських організацій та Самооборони Майдану було те, що Майдан має стояти, бо мета революції ще не досягнута - переформатування влади не завершено і систему урядування в Україні не змінено.
"Майдан ще не виконав своєї функції. Систему не змінено. Ми не повинні розходитись", - сказав козацький отаман, сотник четвертої сотні Микола Боднар. Його заклик щодо звіту можновладців на сцені Майдану в наступну неділю восьмого червня, був гаряче підтриманий учасниками віча. Інші промовці наголошували, що Майдан має в Києві "прикривати наше військо на сході, від зради київської бюрократії".
Серед невиконаних обіцянок влади промовці згадували й той факт, що досі не покарані винні у вбивствах активістів на Майдані та не з'ясована доля зниклих безвісті. "Ми шукаємо 90 зниклих, а міліція - лише двох", - заявив зі сцени Майдану активіст організації "ЄвроМайдан SOS".
Кличко обіцяє співпрацю
Зі сцени Майдану до учасників народного віча звернувся й кандидата в мери Києва Віталій Кличко. Щоправда, його виступ переривався вигуками "Ганьба!". Проте Кличко, який за попередніми даними, має стати переможцем на виборах київського голови, не здався й продовжив свій виступ. Він запевнив присутніх, що ніколи не виступав за розгін Майдану. "Це технології. Я завжди був проти цього. На сьогоднішній день у мене є чітка позиція, але хтось перекручує слова", - заявив Кличко.
Він також наголосив, що найкращою відповіддю для майданівців вважає завершення переформатування влади через дострокові парламентські вибори та "початок реформ в усій державі, які мають розпочатися з Києва". Водночас він закликав звільнити адміністративні будівлі та проїжджу частину в центрі столиці. Кличко виступив за створення представницького органу Майдану в Київраді, перейменування Інститутської вулиці на вулицю Небесної сотні, зробити меморіал пам’яті "людей, які віддали своє життя для того, щоб країна стала вільною, свобідною та демократичною", та пообіцяв скласти наступної неділі на Майдані присягу мера столиці.
Зберегти пішохідну зону
Всі опитані активісти Майдану вважають, що Кличкові слід дати час для того, щоби він показав, на що здатен, як столичний міський голова. "За два місяці все стане ясно і ми зробимо свої висновки", - сказав у розмові з DW, зокрема, легендарний козак Козацької сотні Майдану Михайло Гаврилюк.
Водночас, він проти того, аби Майданом знову їздили авто, як це було до початку Революції Гідності наприкінці 2013 року. "Тут має бути пішохідна зона, меморіал і місце пам'яті полеглих за свободу і за Україну. Ми все це пам'ятаємо, а от для молоді ці барикади мають бути збережені в теперішньому вигляді, як пам'ять про події цієї зими", - додав Гаврилюк.
Такої ж думки дотримується й один з бійців Михайлівської січі, яка розташована в наметах біля Михайлівського золотоверхого собору, який представився кореспондентові DW Валерієм. "Барикади та закопчені димом намети, що були свідками боїв під час революції, слід не зносити, а перетворювати на арт-об'єкти", - вважає Валерій. Він впевнений, що Майдан слід зберегти, як місце, до якого мають приходити всі іноземні гості, серед яких, за його словами, чимало таких, що їдуть в Україну вклонитися героям української Революції Гідності.
Активістка однієї з громадських організацій Майдану Ірі Корф сказала DW, що позитивно ставиться до знесення барикади на вулиці Грушевського. Але вона також проти відновлення руху транспорту через Майдан, хоча й не вважає тутешні революційні споруди абсолютно недоторканими. "Майдан - це не якесь місце, не географія. Майдан - він у серцях людей. В разі необхідності, зібрати тут новий Майдан - це справа кількох годин. Ми маємо відчувати свою відповідальність та продовжувати працювати кожен на своєму місці", - сказала Ірі Корф.
Маніфест майданівців
Тим часом, на завершення народного віча, його учасники підтримали Маніфест, ухвалений кілька днів тому більш як 50 громадськими організаціями, що подовжують стояти на Майдані. В документі Майдан названий "суб'єктом політики і гарантом виконання Конституції України", зокрема її п'ятої статті, яка називає український народ джерелом влади в Україні. В Маніфесті також сказано, що Майдан є системою контролю влади, пропонується розробити систему діалогу між Майданом та владою і створити муніципальну поліцію з бійців сотень Майдану.
Автори Маніфесту пропонують оголосити архітектурний конкурс на реорганізацію території Майдану та змінити його структуру, посиливши креативний блок з розробки громадських ініціатив щодо реформування держави. Сотники вирішили відновити систему контролю за виконанням "сухого закону" в периметрі Майдану, забороняти не лише продаж та вживання алкоголю, а й видаляти за периметр всіх нетверезих. "Майдан не розходиться, поки не виконано вимоги Майдану: покарання злочинців, люстрація, пакет законів для зміни системи влади, встановлення конституційного ладу в частині громад, покарання винних у смерті й катуваннях активістів, створення територіальної громади Києва щодо самоврядування", - сказано в Маніфесті.