Наступ на свободу слова в Туреччині

Головний редактор турецької газети "Республіка" (Cumhuriyet) Джан Дюндар провів 40 днів в одиночній камері турецької в'язниці. Приводом для його ув'язнення стало опубліковане в газеті розслідування, яке викривало махінації турецьких спецслужб та розлютило президента країни. Таким чином Дюндар став однією з жертв наступу турецького уряду на свободу слова в країні.

"У в'язниці з нами поводились доволі добре, не було проблем і з адміністрацією тюрми, але я повинен сказати, що саме по собі перебування в одиночній камері є дуже жахливою річчю", - розповів Дюндар DW після того, як 25 лютого його випустили зі слідчого ізолятора.

Дюндар був заарештований разом із керівником бюро газети в Анкарі Ердемом Гюлем в листопаді минулого року за звинуваченням у шпигунстві і розголошенні державної таємниці після того, як у газеті було викрито, як турецька розвідка, MiT, переправляла зброю через сирійський кордон під виглядом гуманітарної допомоги.

Турецька зброя в Сирії

Ще в січні 2014 року представники місцевої влади турецької провінції Хатай зупинили вантажівки MiT і намагались обшукати їх, але їм перешкодили у цьому представники розвідки.

У травні 2015 року газета "Республіка" опублікувала своє власне розслідування разом з відео, на якому завантажені зброєю автомобілі MiT прямували до Сирії. Після цього обурений президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пообіцяв, що відповідальні за появу цього матеріалу в газеті "заплатять високу ціну."

Пізніше Ердоган стверджував, що розвідка везла зброю сирійським туркменам у регіон Баїрбуджак. "То й що, якщо там була зброя? Я переконаний, що наш народ не пробачить тих, хто саботував цю підтримку", - заявив президент. Через два дні Дюндар і Гюль були заарештовані.

"В'язниця - це частина роботи"

"Психологічно ми обидва в тюрмі не страждали. Якщо ти працюєш журналістом у Туреччині, то тюремне ув'язнення є частиною твоєї роботи, і я розцінюю це як власну коротку інтернатуру", - сказав Дюндар.

Він зазначає, що газета вирішила, що оприлюднення цієї інформації було цілком в інтересах суспільства, і що було необхідно ретельно перевірити "небезпечну гру", яку веде турецька влада, ще більше затягуючи країну у громадянську війну в Сирії.

Упродовж останніх років стан свободи слова в Туреччині постійно погіршується, але до справ Дюндара і Гюля президент Ердоган проявив особливий інтерес. "Ми отримали відкриті погрози від президента", - сказав Дюндар, пригадуючи публічні коментарі Ердогана з цієї справи. Журналіст переконаний, що з боку Ердогана це був особистий інтерес, і, на його думку, це було свого роду помстою.

Дюндар і Гюль були звільнені з-під варти згідно з рішенням суду найвищої інстанції, але справа й досі триває. Через два дні після їхнього звільнення Ердоган засудив рішення конституційного суду, заявивши, що він його "не сприймає і не поважає", і пообіцяв, що "не підкориться" рішенню суду.

Над законом?

Адвокат Дюндара пояснив журналістам минулого тижня, що коментарі президента не мають особливого значення, оскільки рішення конституційного суду в Туреччині є остаточними і обов'язковими до виконання. Однак, чи вплинуть якось заяви Ердогана на громадську думку або на сам процес, стане зрозуміло, коли 25 березня розпочнеться суд над журналістами. "Зазвичай президент повинен бути особою, яка забезпечує виконання закону, але в Туреччині ми - це ті, хто примушує президента підкорятися закону", - стверджує Дюндар.

Втім, він зазначає, що його справа зовсім не є унікальною. "Боюся, що моя справа стала показовим прикладом. Але важливо пам'ятати, що цей випадок не є якимось відхиленням від норми, адже на даний момент більше 30 наших колег утримуються у в'язниці", - сказав журналіст.

Критику Дюндара щодо стану свободи слова в Туреччині підтверджує нещодавнє проведення обшуків в редакції найбільшої в країні газети "Заман" (Zaman), а також рішення стамбульського суду про передачу газети під "зовнішнє управління", що фактично встановило державний контроль над виданням.

Контроль над опозицією

"Ердоган хоче контролювати всі опозиційні ЗМІ і поступово бере їх під свій контроль. Звичайно, захоплення однієї газети є загрозою для всіх інших, це сигнал, що вони повинні тримати себе в рамках", - переконаний Дюндар.

Він застерігає, уряд Туреччини веде країну прямою дорогою до авторитаризму. І Європейський союз, за ​​його словами, лише сприяє цьому. "Ставлення і позиція Європи є великою проблемою. Криза біженців є дуже серйозною загрозою, але я боюся, що саме через неї ЄС заплющує очі на порушення Туреччиною основних прав людини й наступ на свободу преси, спокійно проводячи з неї переговори", - вважає Дюндар. На його переконання, Європі не слід через кризу біженців відмовлятись від своїх фундаментальних цінностей і потурати порушенням прав людини в Туреччині.