Неурядові організації під прицілом

Закордонні неурядові організації у Бразилії опинилися під тиском після приходу до влади нового президента Жаіра Болсонару. Координуватиме їхню роботу колишній генерал Карлуш душ Сантуш Круз. "Наглядати" за неурядовими організаціями спецдекретом його призначив президент Бразилії.

Круз до нового завдання ставиться серйозно: він хоче перевірити, чи ці міжнародні організації не дублюють роботу уряду та поцікавитися їхніми фінансами, адже існують вони на бюджетні гроші, а отже повинні демонструвати прозорість.

Організації на кшталт Amnesty International вже відчувають дискомфорт. Голова бразильського філіалу Юрема Вернек нагадує, що головна мета усіх неурядових організацій - моніторинг функціонування демократичних інститутів. "У Бразилії ми виходимо з того, що Болсонару спрямує свою ненависть і лють на неурядові організації, соціальні рухи і все, що є ліво-емпансипаційним, і використовуватиме державний апарат для репресій", - сказала у розмові з DW член ради правління Фонду Генріха Белля Барбара Унмюсіґ (Barbara Unmüßig).

Бразилія опинилася тут у "гідному" товаристві: Росія, Китай, Індія, Єгипет, Угорщина, Нікарагуа, Ефіопія - список країн, де останніми роками неурядовим організаціям стало працювати важче, довгий. "А ще 20-30 років тому неурядові організації на руках носили, адже їх сприймали важливими помічниками у боротьбі із бідністю", - згадує Унмюсіґ.

В Індії Greenpeace - найвідомішій природоохоронній організації - у 2014 році заблокували банківські рахунки. А Китай торік посилив своє законодавство щодо неурядових організацій. Тепер там працює балова система - залежно від політичних уподобань організацій.

"У Китаї нам казали, мовляв, краще організовуйте уроки англійської для дітлахів. Бажаною є допомога тільки поза політикою", - розповідає Унмюсіґ. При цьому політикою у Китаї вважають і будь-які ініціативи, спрямовані на зміцнення громадянського суспільства. Amnesty International навіть заявляє про "повзучу деполітизацію" неурядових організацій у всьому світі. Тепер їх ділять на "хороші" (ті, що орієнтуються на надання послуг) та "погані" (де присутній політичний контекст).

"Тільки без політики"

Ще з 2012 року у Росії неурядові організації мусять реєструватися як "іноземні агенти". 2017 року цю вимогу поширили і на закордонні мас-медіа.  В Ефіопії закони, що суттєво обмежують роботи неурядових організацій запровадили ще 10 років тому. За порушення правил загрожує серйозне покарання. Фонд Белля закрив там своє представництво у 2012 році. 

Хоча іноді роботі закордонних організацій перешкоджають не лише уряди, але й саме населення тих чи інших країн. Дослідниця Франкфуртського інституту миру та конфліктів (HSFK) Анніка Поппе (Annika Poppe) вважає, що частково роль тут відіграє і колоніальне минуле багатьох країн. Хоча і на Заході бажають зовсім не вседозволеності. "Ми мусимо дати собі відповідь на питання, що це означає, якщо ми говоримо, що визнаємо право народів на самостійний розвиток та право на національну державну суверенність", - каже Поппе і пропонує концентруватися на "головних і основних цінностях". "Неурядовим організаціям ідеться про право на свободу думки, право на збори та на політичну активність, без страху за своє життя і здоров'я", - пояснює вона і радить не змішувати це із питаннями фінансування з-за кордону.

Барбара Унмюсіґ зауважує, що дедалі складніше неурядовим організаціям стає не лише в країнах з авторитарною владою або керованою демократією. У Німеччині теж є схожі випадки. Приміром, 2014 року статус благодійної було відібрано в організації Attac, яка виступає з критикою капіталістичного глобалізму. "Це удар по незалежності громадянського суспільства", - вважає Унмюсіґ.

Анніка Поппе звертає увагу і на ситуацію у США. Там ще 1938 року був ухвалений закон про "іноземних агентів", який тоді мав на меті обмежити вплив пропагандистів із нацистської Німеччини. Багато років про закон ніхто не згадував. І ось у 2010-му за ним засудили чоловіка за приховування своєї роботи на ісламську благодійну організацію. 2017 року як іноземний агент у США мусила зареєструватися RT (колишня Russia Today).

Унмюсіґ вважає, що ці тенденції нікуди не зникнуть. Тож вона радить постійно нагадувати західним урядам про те, що права людини і розбудова громадянського суспільства належать до важливих пріоритетів їх зовнішньої політики.