Тендерні зловживання

Ще півроку тому закон зобов'язував комунальні підприємства і державні підприємства проводити закупівлю товарів та послуг на тендерній основі, а інформацію про результати оприлюднювати у "Віснику державних закупівель" - офіційному бюлетені Міністерства економічного розвитку. В липні парламент змінив правила, ухваливши поправки до тендерного законодавства. Фактично лише органи місцевого самоврядування і державні адміністративні структури, проводячи бюджетні тендери, зобов'язали оприлюднювати інформацію в офіційному бюлетені уряду.

Комунальним підприємствам і, приміром, державним промисловим дозволили проводити закупівлю товарів та послуг, якщо вони це роблять власними коштами, без тендерів і, відповідно, не повідомляти про результати. "У комунальних і державних підприємств є бюджетні кошти, що надходять з різних бюджетів на виконання державних та регіональних програм. І є власні, які вони самі зароблять, коли виконують інші замовлення. Оскільки законодавець чітко не визначив, чим вони відрізняються, підприємства з літа почали масово скасовувати оголошені тендери, а відтак купувати ту ж саму продукцію без тендерів",- пояснив DW Іван Бортнік - консультант Сумської обласної громадської організації "Бюро аналізу політики", яка вже кілька років досліджує "державні закупівлі".

Мільйони, що законно сховали

Платники податків тепер позбавлені інформації не тільки про те, в кого та за скільки комунальні підприємства, приміром, купують бензин. Як каже координатор інтернет-проекту "Наші гроші" Юрій Ніколов, який відстежує тендерні торги в Україні, з відкритого доступу зникла і інформація про ціни на метал, який купують потужні промислові підприємства України. "Зазвичай на рік заводи проводили тендери обсягами у мільярди гривень. І ці ціни не дуже вигідно відрізнялися на ринку цієї продукції" , - каже експерт.

Оцінити обсяг "законно прихованих від громадськості сум" поки доволі  важко, вважає Ніколов та додає, що можна тільки порівняти, що наприкінці 2011 року підприємства оприлюднювали інформацію про результати тендерів з придбання автомобілів уп'ятеро частіше, ніж наприкінці минулого року. "А в перші тижні цього року середній розмір щотижневих тендерів щодо замовлень, приміром,  комунальних послуг становить п’ять мільярдів гривень - втричі менше ніж торік", - підсумовує експерт.

Заради "галочки"

Експерти критикують і "відкриті для громадськості тендери", які проводять органи влади і державні адміністративні структури. За оцінками Бюро аналізу політики, здебільшого посадовці дотримуються законодавства лише формально, про людське око. "Часто кількість учасників не більше двох. Цінова різниця мінімальна, а самі ціни є помітно вищими, якщо порівнювати з даними офіційних органів статистики і експертних інститутів",- пояснює Іван Бортнік.

 Харківський експерт Бюро Олександр Суліма нещодавно звернувся до міліції, аби вона перевірила, чи справді посадовці комунального  підприємства "Комбінат дитячого харчування" і відділу освіти Чугуївської міськради переплатили майже вісімдесят тисяч гривень при закупівлі цукру для дітей. "Відповідно до інформації з "Віснику", цукор вони купили у середньому за дев’ять гривень за кілограм. Це на тридцять відсотків вище цін, що давав на той період Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу", - розповів DW Суліма.

Влада готова перевіряти

"Аналіз та оцінку збільшення кількості зловживань з боку комунальних та державних підприємств можна зробити лише після проведення відповідних заходів з боку контролюючих органів",- таку відповідь Deutsche Welle надійшла з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

У Державній фінансовій інспекції, яка перевіряє державні закупівлі, DW повідомили, що річний звіт ще на стадії опрацювання. Проте, якщо порівняти звіти інспекції за січень-жовтень позаминулого року і минулого, то кількість виявлених фінансових порушень після набуття чинності змін до тендерного законодавства поменшало майже удвічі. Щоправда, і перевірок у цей період торік було значно менше, ніж у позаминулому.

Експерт "Наших грошей" Юрій Ніколов, який ретельно вивчає зміст "Віснику державних закупівель", переконаний, що Україні слід терміново "або скасувати такі зміни до законодавства, або ухвалите нове, прозоре". У Мінекономрозвитку з ним не згодні. Там наголошують, що "закон був опрацьований з міжнародними експертами, зокрема зі Світового банку та Євросоюзу".