Огляд преси

Німецькі друковані видання коментують затяжні демонстрації протесту проти політики президента Віктора Януковича. Газета DARMSTÄDTER ECHO звертає увагу на підготовку до силового розгону демонстрацій:

"Одночасно із посиленням присутності міліцейських спецзагонів Янукович сигналізував готовність до діалогу. Однак навряд чи ця пропозиція – дещо більше, ніж спроба виграти час. Тому що ніхто на даний момент не може сказати, як буде розвиватись далі фінансово країна, що стоїть на межі прірви та залежна від газових поставок з Росії. І яким буде вихід, з яким погодяться обидві сторони конфлікту."

Газета FRANKFURTER ALLGEMEINE вважає, що не варто розраховувати на швидку перемогу опозиційних сил:

"Демонстрації проти президента Януковича затьмарили усе, із чим досі стикалась Україна. Але швидкої перемоги опозиції не проглядається. Принаймні в очах правлячої Партії регіонів Янукович сильніший, ніж ще тиждень тому."

Однак видання наголошує, що підтримка Януковича наближеними до нього бізнес-угрупованнями вже не є беззастережною:

"Схоже на те, що чотири великих олігархи (Рінат Ахметов, Дмитро Фірташ, Ігор Коломойський та Віктор Пінчук) сьогодні менше, ніж раніше, роблять ставку на Януковича. Принаймні їхні телеканали підтримують його лише упівсили та останнім часом широко висвітлюють київські демонстрації. Утім, ці переваги ризикують бути втраченими, чим довше Янукович зможе заморожувати демонстрантів на Майдані у часи наступу зими, доки вони не підуть додому з власної волі, під впливом одноманітності та захворювань на грип."


Газета WESTDEUTSCHE ALLGEMEINE підкреслює, що великі сподівання у цей час покладаються на постать Віталія Кличка:

"Бій на Майдані незалежності – очевидно, найважчий у кар'єрі Віталія Кличка. І не варто сподіватись, що чемпіон світу з боксу піде з площі, здобувши перемогу нокаутом. У кращому разі це бій, який затягнеться на багато раундів і, можливо, завершиться нічиєю. Це б означало нові вибори, і це було б розумним. Але що таке розум для політичної боротьби за владу? Між президентом Януковичем та опозицією не досягнуто компромісу. Янукович проконсультувався на вихідних з Путіним – і, ймовірно, одразу ж втілив його поради у життя. Путін хоче обмежити вплив Європи. Демонстранти хочуть протилежного. Напруга в Києві досягла небезпечного моменту."

Тим часом видання SÜDDEUTSCHE ZEITUNG коментує намір Європи зробити ставку на Віталія Кличка дещо критично:

"Європа наражається на небезпеку повторення власної помилки, якої припустилася на переговорах з Україною щодо угоди про асоціацію. І яка призвела до провалу цих переговорів. Брюссель і Берлін дивляться на розстановку сил в Україні з євроцентристської перспективи та із солідною часткою самовпевненості. Тому що українська опозиція – це більше, ніж одна людина. Вона хоч і називає себе об'єднаною, насправді роз'єднана. До нинішньої співпраці її змусили обставини, оскільки повалити режим можна лише спільними зусиллями. Якщо, невідомо коли і як, влада піддасться тиску і піде у відставку, якщо будуть нові вибори – тоді знову кожен буде сам за себе, і спалахне нова суперечка про напрям розвитку. Однак у європейських столицях на це практично не зважають, тому що телебачення дає іншу, викривлену картинку."

Міжрегіональна газета WELT надрукувала есе Генрика М. Бродера, у якому автор критикує обіцяну Європейським Союзом Україні Угоду про асоціацію, що стала причиною безпрецедентних акцій протесту в Києві:

"Картинки останніх днів з України нагадують демонстрації у Німецькій Демократичній Республіці незадовго до падіння Берлінської стіни. Тоді сотні тисяч людей розвернулись спиною до своєї країни - символічно і фактично. Їм набридли брехня й казки про "рай для трудящих", якими їх щодня примусово годували. І вони прагнули лише одного - "до сонця, до свободи"… Історія, схоже, повторюється - в іншому місці, з іншими акторами", - зазначає Генрик М. Бродер у своєму есе.