Німецький експерт: Cанкції прирікають на імпортозаміщення

Професор Інституту світової економіки (IfW) в Кілі Рольф Ланґгаммер є одним з провідних фахівців Німеччини у галузі міжнародної торгівлі. DW попросила його прокоментувати нові економічні санкції Євросоюзу проти Росії, які набрали чинності 12 вересня.

DW: Хотілося б почати із загального запитання: наскільки ефективними можуть бути санкції в сучасному глобалізованому світі?

Рольф Ланґгаммер: Сучасний світ має великий досвід найрізноманітніших економічних санкцій, аж до тотального торговельного ембарго. Цей досвід показує, що економічна ціна таких заходів для усіх сторін доволі велика. Що стосується країни, до якої застосовані санкції, то вона приречена іти шляхом імпортозаміщення в бік економічної самозабезпеченості, і ця автаркія (створення замкненого господарства - ред.) їй дорого обходиться. Країні доводиться самостійно виробляти те, що значно дешевше можна було б отримати на світовому ринку. Самозабезпечення веде до серйозного викривлення економічної структури держави, і збитки від цього набагато серйозніші, ніж безпосередньо від санкцій.

- Сьогодні в Росії імпортозаміщення трактують зовсім інакше - як можливість знизити залежність національної економіки від впливу ззовні та підвищити безпеку країни, наприклад, продовольчу.

З економічного погляду, такі аргументи не витримують критики. Країна, що взяла курс на самозабезпечення, випадає з міжнародного розподілу праці та позбавляє себе тих шансів, які вона мала би у разі інтеграції в світову економіку. Вона концентрується на виробництві для внутрішнього ринку, а він значно менший, ніж світовий. Ми все це вже проходили в низці країн, до того ж абсолютно незалежно від санкцій, наприклад, в 60-70-ті роки минулого століття в Латинській Америці. Від прагнення до самодостатності спершу страждали споживачі, а в результаті і виробники, адже вони втрачали міжнародну конкурентоспроможність.

- Виходить, Євросоюз на правильному шляху і санкції, що вводяться зараз, можуть обернутись для Росії на серйозні економічні проблеми в середньо- та довгостроковій перспективі?

Це політична аргументація, яка мені як економісту далеко не в усьому зрозуміла. Я би віддав перевагу тому, щоб обидві сторони відмовились від санкцій. Але якщо є політична воля за допомогою санкцій підкреслити твердість власної позиції, то варто прагнути до того, щоб у максимально короткі строки із якомога меншими втратами для себе спричинити щонайбільше збитків іншій стороні. Це не так просто зробити. Наприклад, обмеження у постачанні технологій для енергетичної сфери можуть з часом відбитись на поставках енергії. Внаслідок цього збитки матимуть обидві сторони.

- Наскільки, на ваш погляд, виправдана стратегія ЄС, який застосовує санкції до трьох основних секторів російської економіки: до банків, нафтових компаній та військових заводів?

Мета санкцій в тому і полягає, щоб максимально вдарити по стратегічних секторах російської економіки, а не по пересічних споживачах Росії. Вони ж відчують негативні наслідки цих заходів лише в середньостроковій перспективі. Чи буде таким чином досягнуто політичної мети - це вже інше питання. В будь-якому разі, нині діючі санкції - це, звісно, далеко не дрібниця.

- Провідні російські держкомпанії позбавлені доступу до європейських джерел довгострокового кредитування, а там зараз особливо вигідні умови. Наскільки відчутна ця втрата?

Так, аргумент вагомий, однак ці сектори російської економіки завжди будуть мати можливість скористатись ресурсами держави. Інша річ - технології. Їх російський уряд не зможе надати. Що стосується грошей, то їх великі компанії, на відміну від середнього та малого бізнесу, завжди зможуть знайти.

- Однак на середній та малий бізнес Росії західні санкції не поширюються.

По ньому вони вдарять не прямо, а опосередковано. Адже малий та середній бізнес часто є постачальником або клієнтом великих компаній. Але він не наділений тією політичною силою, яка потрібна, аби вибивати гроші в уряду.

- Ви - спеціаліст і СОТ. Якою мірою теперішні санкції та ембарго сумісні з принципами Світової організації торгівлі? Чи вона у подібних випадках просто відходить убік?

Політично вмотивовані санкції випадають із контексту СОТ. Їй залишається лише спостерігати за тим, що відбувається, та висловлювати свій жаль. Ні Росія, ні Євросоюз не зможуть зараз оскаржити в СОТ заходи, до яких вдається інша сторона, хоча вони явно дискримінують та суперечать принципам міжнародної торгівлі.