Німецький цирк і його особливості

У Німеччині уже впродовж кількох десятиліть під тиском захисників природи тривають дискусії про те, щоб заборонити виступи диких тварин на цирковій арені. За даними організації PETA (англійською People for the Ethical Treatment of Animals - Люди за етичне поводження з тваринами), часткова або повна заборона на використання диких тварин в цирку запроваджена вже в 27 європейських країнах. При цьому до повної заборони використовувати тварин у цирку вдалися лише у кількох країнах Європи - в Італії, Греції, Мальті та на Кіпрі. У Німеччині використовувати диких тварин на арені поки дозволено, але буквально на кожного тигра, ведмедя, слона потрібен особливий дозвіл.

Дискусія у Німеччині

Критики наполягають, що циркові трюки є протиприродними для диких звірів, а дресирування є знущанням і катуванням, як і утримання тварин в клітках або тісних вольєрах.

Про те, наскільки серйозною є дискусія щодо заборони використання тварин у цирку є у Німеччині, свідчить рішення повністю відмовитися від тварин у програмі, яке було ухвалене відомим німецьким цирком Roncalli. Починаючи з літа цього року живих тварин у цирку замінили "виступи" їхніх голограм.

Але появі голограм передували століття історії цирку, за розвитком якого Німеччині зараз немає рівних в Європі. 

Перші циркові вистави

Линвоходи, акробати, жонглери, повітряні гімнасти, клоуни, ілюзіоністи, видресувані тварини - цирк заворожує людей уже як багато століть. Перші циркові вистави влаштовували ще в Стародавній Греції і Стародавньому Римі. Власне, слово "цирк" і походить від латинського "circus" і грецького "kirkos", що означає "коло", форму якого має циркова арена.

Щоправда, в епоху Середньовіччя цирк як масове видовище практично перестав існувати: такого роду розваги засуджувалися церквою. Виступали лише окремі артисти на ярмарках, а місце цирку посіли театралізовані містерії на біблійні сюжети.

Верхи на арену

Цирк в сучасному вигляді виник (або відродився) в середині XVIII століття. А наприкінці XIX - початку XX століть циркове мистецтво почало отримувати нові імпульси з Німеччини, де в той час працювали найвідоміші зірки. Першим німцем, якому вдалося в значній мірі вплинути на розвиток цирку в світовому масштабі, став Ернст Якоб Ренц (Ernst Jakob Renz, 1815-1892). Саме він запровадив так звану "гурту" (від німецького "Gurt") - свого роду попругу, що перехоплює корпус коня і має два стійкі поручні, за які тримається артист під час виконання тих чи інших акробатичних трюків.

Ще однією великою фігурою німецького цирку був Пауль Буш (Paul Busch, 1850-1927) - різнобічний талант, який виступав і як цирковий підприємець, і як дресирувальник коней, і як постановник циркових шоу. Цирки Ренца і Буша, що підкорили публіку в Берліні, Гамбурзі, Відні, інших європейських містах, постійно оновлювали і поповнювали свої програми. Однак, як і в колишні часи, головним елементом вистав було кінне вольтижування.

На початку XX століття прикрасою програм німецьких цирків стали яскраві номери артистів вар'єте і пантоміми, майстрів естрадного жанру. Провідними учасниками програм вважали повітряних акробатів. У цирках Ренца і Буша використовувалися новітні на той час технічні засоби та світлове обладнання, що давало можливість проводити виступи на тлі яскравих декорацій, навіть з водоспадами і фонтанами. І, зрозуміло, під живу музику.

Перша світова війна і період нацизму

Під час Першої світової війни і світової економічної кризи, яка спалахнула після неї, багато німецьких цирків змушені були закритися, а ті, що залишилися, відправлялися на гастролі в далекі країни.

Ще важчі часи для німецьких цирків настали після приходу до влади націонал-соціалістів, особливо після початку Другої світової війни. Вони втратили багатьох своїх артистів. Євреї з циркових труп були депортовані до концтаборів, значна частина циркового майна - конфіскована. Великих втрат цирки зазнали і внаслідок бомбардувань.

Після війни в країні не вистачало чоловіків, і це сильно відбилося на складі артистів цирку. Серед них стали переважати жінки, а в програмі - танцювальні та музичні номери. Однак поступово все нормалізувалося, і цирк зажив новим, сповненим надій життям.

Лідерка за кількістю цирків в Європі

Зараз у Німеччині налічується близько 300 цирків - від невеликих сімейних до великих циркових компаній. Тут німці - лідери в Європі. Найбільшим у країні є цирк Krone, створений у Мюнхені в 1905 році. Тут працюють 400 осіб. Це єдиний цирк у Німеччині, який має свою постійну будівлю, і один з небагатьох, які використовують на арені диких тварин.

Майже всі цирки в Німеччині - це цирки-шапіто, які кочують з місця на місце зі своїм наметом. Вистави вони пропонують, в основному, влітку і восени. "Зимівля" у цирків, як правило, відбувається в одному і тому ж місці: цирк Sarrasani ставить свій намет у Дрездені, цирк Busch - в Берліні, цирк Roncalli - в Кельні. Взимку багато німецьких цирків проводять курси циркового мистецтва для дітей, беруть участь в різних святкових шоу, показують вистави на різдвяних ярмарках.

Той, хто хоче створити свій цирк в Німеччині, має бути членом торгово-промислової палати. Там же надається дозвіл на відкриття такого бізнесу. Щоб його отримати, має бути подана переконлива концепція майбутнього цирку і його бізнес-модель. Цирк можна зареєструвати, наприклад, як товариство з обмеженою відповідальністю, підприємницького товариства, простого товариства, одноосібного підприємства. Оскільки практично всі цирки в Німеччині є пересувними, вони реєструються як компанії, що належать до сфери туристичного бізнесу. Відповідно, без отримання картки роз'їзного промислу їхня діяльність неможлива.