Священики проти Ватикану

«Я не давав обітниці оберігати церковні правила. Моє покликання – служити пастві», - каже священик Конрад Ірслінґер. Його погляди суперечать догмам католицької церкви. Таїнство шлюбу в католиків вважається нерозривним. Розлучення і повторний шлюб недопустимі. Прихожани, які вступили у повторний шлюб, не допускаються до причастя. Але де знайти сьогодні парафію, яка дотримується цих церковних догм?

Право на непослух

Католики, які вступили повторно в шлюб, коять свідомий гріх, каже церква. Вони не можуть ані сповідатися, ані причащатися. Священик Конрад Ірслінґер стверджує, що багато парафіян почуваються, ніби вони є «католиками другого класу», через це вони втрачають надію і навіть відвертаються від церкви. Як може поєднуватися таке ставлення до прихожан з проповіддю про милосердя?

Саме ця суперечність і змусила Конрада Ірслінґера та деяких інших його однодумців розпочати збір підписів в інтернеті на підтримку пом'якшення правил, які, на їх переконання, є архаїчними. Вони вже зібрали 200 підписів священнослужителів архієпископства Фрайбурга. У своєму меморандумі вони підкреслили, що до вірян, які вступили в повторний шлюб, потрібно ставитися з милосердям. Тим самим вони фактично визнають, що порушують статут церкви і допускають віруючих, які розлучилися, до причастя.

Голова конференції католицьких єпископів Німеччини архієпископ Фрайбурзький Роберт Цолліч закликав священників не підписувати заклик, а тих, хто це вже зробив, відкликати свої підписи. Однак це зробили лише двоє. Тим часом архієпископ Роберт Цолліч уже й сам звертався до Папи Римського із закликом проявити милосердя до розлучених католиків, однак отримав негативну відповідь.

Вбивцям відпускається гріх, а розлученому – ні?

Суперечка довкола цього триває вже багато століть. Виходить, що церква готова пробачити гріх навіть убивці, якщо він покається. Невже розлучення і повторний шлюб оцінюється як ще важчий злочин, запитують прихильники реформ. Ні, заперечує Ватикан, розлучення – це порушення одного з таїнств. І це таїнство, до того ж, здійснює не священик, а самі люди, які вступають у шлюб.

Панотці при цьому цитують Євангеліє від Матвія: «Що Бог поєднав, людина нехай не розділяє». І далі : «Кажу вам: хто розлучиться із дружиною своєю не за перелюб і одружиться з іншою, той чинить перелюб, і той, хто одружився з розлученою, чинить перелюб».

Прихильники реформ у свою чергу посилаються на Євангеліє від Івана, до прикладу про милосердя. Коли книжники і фарисеї привели до Ісуса жінку, яка чинила перелюб, і вимагали закидати її камінням, відповідь стала крилатою: «Хто сам без гріха, нехай перший кине в мене каміння».

Побиття камінням категорично заборонено

Якщо облишити осторонь суперечку про те, що таке перелюб, то факт залишається: побиття камінням в усіх цивілізованих країнах категорично заборонено. То чому ж католицька церква відмовляється пом'якшити своє ставлення до розлучених парафіян?

Реформаторський рух католиків-мирян «Церква – це ми» закликає всіх католицьких священиків домагатися вирішення цього питання Ватиканом. Один з ініціаторів акції зі збору підписів з Карлсруе Ганс-Йорґ Криґ виступає проти відкритого бунту. Він підкреслює, що в житті католицької церкви є «сфери, де потрібно обирати нові шляхи, де дійсність уже давно відійшла від догм». Мовляв, залишилося просто офіційно визнати цю дійсність.