Обмін полоненими на Донбасі: великий торг
1 березня 2017 р.
Офіційний Київ вже кілька місяців безрезультатно намагається розблокувати процес обміну полоненими, яких утримують самопроголошені "ДНР" і "ЛНР". Останні звільнення відбулись у середині грудня минулого року - тоді бойовики після важких дворічних переговорів звільнили десантника 80-ї аеромобільної бригади, захисника Донецького аеропорту Тараса Колодія.
Сподіваючись на налагодження процесу обміну напередодні нового року, Україна в односторонньому порядку передала представникам самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" 15 осіб, які перебували під кримінальним переслідуванням. Однак дива не сталось - бойовики відмовилися передавати будь-кого у відповідь.
Зрив домовленостей
"У нас існували дві великі домовленості, за якими ми могли провести два великих обміни. Мова йшла про обмін 42-х осіб, яких ми мали забрати з "ДНР" і "ЛНР" до нового року, але все зірвалося", - сказав DW Олег Котенко, керівник волонтерської групи з визволення полонених "Патріот", яка допомагає Службі безпеки України (СБУ), домовлятися та проводити обмін заручниками.
За інформацією представниці України в тристоронній контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко, відтоді, як почали діяти мінські угоди з полону "ДНР" та "ЛНР" вдалося звільнити близько 70 осіб. Але станом на 13 лютого, за її даними, в заручниках у бойовиків залишається ще 109 українців. У списку зниклих безвісті на сьогоднішній день 485 громадян України, констатує Ірина Геращенко.
Приватні ініціативи
Ще шестеро українських заручників, прізвища яких не значаться в "мінських" обмінних списках, виявила у непідконтрольній Україні Макіївській виправній колонії Донецької області народний депутат Надія Савченко. Наприкінці лютого вона побувала в Донецьку, аби, за її словами, відвідати українських полонених та передати їм гуманітарну допомогу. "Звичайно, на це давала дозвіл Москва. Звичайно ж охорону там і конвоювання організовувала на місцевому рівні "ДЛНР", але мені абсолютно байдуже, як це відбувається, бо ми робимо те, що потрібно", - сказала Савченко журналістам 28 лютого у Києві.
Однак таку поїздку Савченко з українського боку зустріли критикою. Нині СБУ має намір допитати її про мету поїздки на непідконтрольні Києву території, за яких обставин вона туди потрапила разом з керівником центру визволення полонених ГО "Офіцерський корпус" Володимиром Рубаном. Останнього СБУ вже допитала та скасувала йому перепустку на в'їзд в зону АТО через порушення порядку перетину лінії розмежування. За словами Рубана, під час його поїздки мав відбутися обмін полоненими поза нормами мінських домовленостей.
У СБУ вже неодноразово заявляли, що неузгоджені з владою і спецслужбами приватні ініціативи на встановлення контактів з бойовиками з метою визволення заручників насправді створюють перешкоди на шляху до цього визволення, над яким працюють офіційні українські структури. Подібної думки дотримується й Олег Котенко. "Росія почала розкручувати сценарій, що Україна вже розмовляє напряму з "ЛНР" і "ДНР". Саме через це все тоді зірвалося. Другий обмін мав бути зараз і теж зірвався через поїздку Савченко в Донецьк", - заявив Котенко.
Ірина Геращенко на своїй офіційній сторінці у Facebook зауважила: "Україну всіма силами підштовхують до легітимізації бойовиків, до прямих переговорів з ОРДЛО (окремі райони Донецької та Луганської областей - Ред.), намагаючись тепер створити сценарії прямих переговорів, паралельні до Мінська процеси, без РФ і ОБСЄ… Але ніяких прямих переговорів і легітимізації бойовиків не буде".
Заклики до збільшення тиску
Правозахисники з коаліції "Справедливість заради миру на Донбасі" вважають, що розблокування процесу звільнення заручників лежить виключно у політичній площині і допомогти розблокувати процес можуть Німеччина та Франція, якщо вони більше тиснутимуть на Росію.
"Йде торг і Росія вимагає обмін заручників на певні політичні поступки. У відношенні заручників тепер артикулюється вимога про амністію для тих, хто пов’язаний з "ЛНР" та "ДНР" та вимога провести там вибори на умовах Росії. Тобто Україна має де-факто легалізувати військові диктатури, які утворилися на непідконтрольних територіях", - каже Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод.
Правозахисниця переконана, що розблокуванню процесу обміну заручників може сприяти й створення додаткових міжнародних переговорних майданчиків, які вирішуватимуть питання обміну полоненими поза політикою.