Панельний будинок, як мистецький об’єкт
3 вересня 2008 р.
Понад тридцять митців з 20 країн світу в серпні оселилися в одному з панельних будинків Гойерсверді. Проект під назвою «АртБлок» організували три молодих художниці з Німеччини та Естонії. В одному під'їзді влаштували тимчасові помешкання, в іншому – експериментальні ательє.
За допомогою яскравих фарб, будівельних інструментів і пінопласту квартирам у будинках швидко надали нове обличчя. «Я навряд чи погодилася б тут жити постійно, але я вже призвичаїлася до цих умов, - визнала 26-річна Александра Д'Інко із Швейцарії. - У нас чудова мистецька група. Нам вдалося створити таку собі бульбашку, в якій ми зараз живемо. Все це нічого не має спільного з реальністю».
Що ж стосується реальності, то вона виглядає так: починаючи від 1989-го року, тобто - після падіння берлінської стіни, Гойесверду полишило тридцять тисяч осіб - переважно молодь. Багато хто виїхав на Захід у пошуку роботи. Спальні райони спорожніли. Подібна ситуація спостерігається й в інших східнонімецьких містах. Але на відміну від Лейпцига або Дрездена в Гойесверді втратили надії знайти нових мешканців і тому вирішили просто знести порожні будинки. Цим і вирішили скористатися митці, які шукають можливостей для експериментів.
Випробувати свою креативність
Приїхати до Гойерсверди погодився й бельгієць Ян Ріменант. Він взявся переносити стіни в квартирах. «Це не легка справа, але щось таки виходить. Спочатку я їх розрізаю, так би мовити випилюю, відділяю від стелі й підлоги. Потім ми вшістьох піднімаємо кожну окрему стіну і складаємо їх у коло», - розповів Ріменант. Александра Д'Інко вирішила створити в порожній двокімнатній квартирі мистецький простір у стилі Барбі. Для цього вона все перефарбувала в рожеве – навіть вікна й посуд. «Але якщо комусь вже занадто багато рожевого, то посуд дозволяється бити», - пояснила Д'Інко.
Інсталяція з панельних стін або пофарбовані в рожеве кімнати – міжнародним гостям у Гойерсверді йдеться про експеримент, про пошук нових мистецьких форм і нової мистецької мови. Одній з ініціаторів проекту Катрін Клінґер, свого часу теж довелося виїжджати з панельного будинку. «У мене серце кров'ю обливалося, коли будинок зносили», - визнала художниця. Катрін сподівається, що тому, хто все ж таки залишився в Гойерсверді, тепер завдяки мистецькому проекту буде дещо легше прощатися з будинками.
Так спорожнілі панельні споруди - колишня гордість східнонімецької житлової політики - на певний час перетворилася на мистецький витвір, аби потім остаточно зникнути з поверхні планети. (вм)