Серйозні ігри

Це видається неможливим – семиметровий паркан, біля якого стоїть темношкірий чоловік. По той бік паркану – Європа. Однак спроба втечі – це ризик. Вже чутно кроки прикордонників. Ідеться не про справжнього чоловіка, а про створену уявою розробників гри фігуру. Гравець мусить визначатися – чи тікати від прикордонників, чи спробувати їх підкупити. У грі "Frontiers – you've reached fortress Europe" гравець може спробувати у ролі втікача подолати європейські кордони – рівень за рівнем. Однак є альтернатива – можна грати за суперників, намагаючись у ролі прикордонника не дати нелегалу прослизнути. У крайньому разі можна стріляти, але за це гравець одержує мінуси.

Створили цю гру учасники австрійського мистецького об'єднання "gold extra". Бавитися може кожен, адже гра безкоштовна, її можна завантажити з інтернету. Розробники прагнуть у такий спосіб звернути увагу до проблеми. Оскільки реальні охоронці європейських кордонів можуть стріляти в людей, гравцям теж забезпечено таку можливість. Але якщо учасник вирішує стріляти, то одержує попередження, адже йдеться не про традиційну "стрілялку".

Віртуальна реальність

Автори ідеї дуже добре готувалися, коли працювали над грою, вони провели безліч розмов з біженцями, представниками прикордонників та гуманітарних організацій. "Біженці хочуть, щоб ми розповіли їхню історію", - сказав Тобіас Гаммерле, представник "gold extra", презентуючи гру в центрі мистецтва та медіа-технологій у Карлсруе.

Наприкінці гри - зустріч з реальністю. Кожен гравець повинен провести щонайменше п’ять хвилин у приміщенні, де може почути інтерв’ю з біженцями. Саме це і є головним у серйозній грі – вона мусить спонукати гравця замислитися над реальністю. Це стосується різних тем, наприклад, актуальних політичних подій. У цьому разі йдеться про так звані newsgames. Один з апологетів цього напрямку – розробник ігор Гонзало Фраска. Його онлайн-гра "12 вересня" була створена як реакція на теракти 11 вересня 2001 року у США.

Гра, де не можна виграти

Сюжет – у місті переховуються терористи. Гравець повинен на них націлитися. Він натискає кнопку, бажаючи знищити терористів, але виявляється, що гинуть невинні люди. Логіка гри – чим більше невинних убиває гравець, тим більше жителів озброюються і перетворюються на терористів. Виграшу немає. Однак не лише політичні послання можна передавати шляхом гри, переконаний Штефан Ґебель, дослідник навчальних ігор з Технічного університету у Дармштадті.

"Власне, немає майже жодної сфери, де не можна було б застосовувати серйозні ігри",- вважає вчений. За його словами, першими їх почали використовувати американці – для військових симуляцій. Нині ж є три найбільших головних напрямки, де застосовують такі ігри. Це освіта та підвищення кваліфікації, сфера спорту й здоров’я, а також – добір персоналу.

У Технічному університеті в Дармштадті нині здійснюють кілька дослідницьких проектів. За словами Гебеля, досі немає більших досліджень, які б засвідчували, що справді є сенс передавати серйозний зміст ігровим шляхом. Ігри, спрямовані саме на це, одержують відзнаки, наприклад, німецьку винагороду "найкраща серйозна гра" або "Serious Games Award".