Переселенці - серед потенційних жертв торговців людьми

Житель Львівщини завербував і намагався відправити до Ізраїлю для сексуальної експлуатації трьох переселенок зі східних областей та одну місцеву мешканку. Чоловік знав, що дівчата - у скрутному матеріальному становищі, тому запропонував відносно високу оплату, безпеку та комфортне проживання. Оборудка зірвалася - чоловіка затримали у львівському аеропорту, його справу прокуратура Львівської області передала до одного з місцевих судів, підозрюваного звинувачують у торгівлі людьми.

Такі випадки, як описаний, - що мав місце у січні цього року у Львові - не поодинокі. Кількість злочинів у сфері торгівлі людьми, в яких у якості жертв опиняються переселенці, зростає, каже в коментарі DW правозахисниця, керівниця Західноукраїнського центру "Жіночі перспективи" Любов Максимович. Переселенці, які приїжджають в інші регіони, нерідко стають легкою здобиччю для торговців людьми, переконана вона. Адже, як правило, починають з пошуків роботи (якої не вистачає і місцевим жителям) у соцмережах та на різних сайтах - саме там, де сумнівні роботодавці здебільшого і "чіпляють" своїх жертв, каже Максимович.

Просвітницька робота

Дослідження, яке нещодавно провела міжнародна правозахисна організація "Ла Страда - Україна" спільно з українськими і німецькими партнерами, показало, що вісім відсотків переселенців погодилися б на будь-яку роботу за кордоном - незалежно від умов. "Це ще не торгівля, але цей той сегмент, який уже є групою ризику. Більше того, майже 30 відсотків абсолютно нічого не знають про проблему торгівлі людьми", - коментує для DW результати опитування президентка "Ла Страда - Україна" Катерина Левченко.

Ще стільки ж, за даними дослідження, не знають, куди звертатися, якщо потраплять у ситуацію трудової чи сексуальної експлуатації, додає вона. Це ще раз доводить, що з переміщеними особами треба вести активну просвітницьку роботу. Ризики для переселенців стати жертвами торгівлі людьми збільшує і нелегальне працевлаштування, наголошує Левченко. Половина респондентів під час опитування зізналася, що має досвід нелегального працевлаштування в Україні. Здебільшого йдеться про роботу на будівництві, в сфері обслуговування, легкій промисловості та сільському господарстві.

Свідомий ризик та дискримінація

Однак чимало переселенців свідомо йдуть на ризик стати жертвою, наполягаючи на працевлаштуванні без офіційного оформлення, запевняє співзасновник громадської ініціативи "Крим SOS" Алім Алієв. "Мені відомі випадки, коли переміщені особи просять роботодавця не оформляти їх, бо бояться перервати стаж на основному місці роботи чи втратити соціальні виплати", - каже Алієв. Такі побажання висловлюють здебільшого переселенці в західному регіоні, бо відчувають себе більш захищено, пояснює Алієв. І додає: "Вони знають, що у разі проблеми завжди можуть звернутися до потужного громадського лобі, приміром, на Львівщині чи до міжнародних організацій - і ті їм допоможуть".

При цьому при пошуку роботи переселенці нерідко стикаються з упередженим ставленням з боку потенційного роботодавця. А на ринку оренди житла непоодинокі випадки справжньої дискримінації, запевняє Алім Алієв. Орендувати помешкання для переміщеної особи вдається лише з "п’ятого-десятого" разу. У Києві навіть можна побачити оголошення "здається квартира - переселенцям не турбувати", наводить приклад співзасновник ініціативи "Крим SOS". Упереджене ставлення при пошуку помешкання чи роботи підтвердили і опитані організацією "Ла Страда - Україна" переселенці. Майже третина з них відзначили, що стикалися з цією проблемою.

Катерина Левченко звертає увагу на ще одну проблему: серед переміщених осіб залишається багато охочих їхати на заробітки до Росії. Але саме Росія зараз стала для громадян України країною особливого ризику. Підтвердженням цьому є і останні дані українського представництва Міжнародної організації з міграції, за якими 77 відсотків з усіх постраждалих, що звернулися по допомогу до організації минулого року, - стали жертвами трудової експлуатації саме в Росії.

ОБСЄ і моніторинг торгівлі людьми

Про проблеми з торгівлею людьми на непідконтрольних Києву територіях правозахисники дізнаються лише з розповідей очевидців або жертв. Зафіксувати ці випадки складно, пояснює Катерина Левченко, бо в цих районах не здійснюється жодного системного моніторингу, там не працюють належно правоохоронні структури і правозахисні організації, а жертви - фактично беззахисні.

Доступ на ці території сьогодні мають представники місії ОБСЄ і вони можуть вивчити ситуацію. "Зараз ми проводимо тренінги для учасників моніторингової місії ОБСЄ щодо форм торгівлі людьми, як її виявити і попередити, як ідентифікувати жертву", - зазначила Левченко. Інформація від спостерігачів місії дозволить принаймні уявити масштаби проблеми на непідконтрольних територіях, сподіваються правозахисники.