Місія Кокса-Квасневського

Керівництво Європарламенту подовжило роботу спостережної місії колишнього президента Європарламенту Пета Кокса та екс-президента Польщі Олександра Квасневського в Україні до вересня. Це рішення було ухвалено у четвер, 18 квітня, у Страсбурзі. "Ми спробуємо поліпшити умови для Юлії Тимошенко та ситуацію в усіх інших справах, які для нас важливі і на які ми можемо вплинути, а також поглибити атмосферу взаємної довіри з інститутами у країні та її представниками, з якими ми підтримуємо діалог",- підкреслив Президент Європарламенту Мартін Шульц.

Оцінки європарламентарів

Звільнення Луценка з-під варти на початку квітня стало вирішальною обставиною, яка дозволила місії продемонструвати успіх своїх зусиль та отримати підстави для подовження мандату. На переконання президента Європарламенту Мартіна Шульца, результати цієї місії були "величезним успіхом". Шульц також підкреслив надзвичайну інтенсивну діяльність місії - Кокс та Квасневський провели в Україні та у Європарламенті у зв’язку із українським питанням загалом 45 днів.

За словами голови фракції Об'єднаних європейських лівих/Ліво-зелених Півночі Ґабріеле Циммер, Кокс та Квасневський діяли "розумно і дуже прозоро" задля розвитку діалогу з українською владою. Серед досягнень місії вона відзначила не лише звільнення Луценка, а й те, що Юлія Тимошенко залишається в лікарні під охороною виключно жіночого персоналу. На думку Циммер, звіт матиме "позитивний вплив" на підписання угоди про асоціацію у листопаді. Хоча вирішено ще далеко не всі спірні питання у відносинах Києва та Брюсселя, а перед Україною стоїть ціла низка невиконаних завдань, наголосила європарламентарка.

Очільник фракції Прогресивного альянсу соціалістів та демократів у Європарламенті Ганнес Свобода відзначив, що результати діяльності місії заслуговують на високу оцінку ще й тому, що під час роботи в Україні їм треба було "долати певний спротив впливам ззовні". Він також наголосив, що відображені у звіті результати роботи місії збільшать готовність країн-членів ЄС підписати угоду про асоціацію з Україною. Однак чи буде підписано угоду у листопаді, говорити ще зарано, підкреслив європарламентар.

Успіх завдяки конфіденційності?

Кокс та Квасневський, які під час роботи місії переважно уникали спілкування із пресою, після представлення звіту подякували українській стороні за високий рівень співпраці. "Перед нами відчинили всі двері, відкрили усі файли, щодо яких ми хотіли проконсультуватися, відчинили двері усіх в’язниць, які ми хотіли відвідати", - сказав колишній президент Європарламенту та співголова спостережної місії Пет Кокс.

Передумовою такої відкритості української влади є конфіденційність, якої дотримуються у своїй роботі Кокс та Квасневський. Їй вони не зрадили і цього разу. Відповідаючи на запитання DW про те, які аргументи переконали Віктора Януковича у необхідності помилувати Луценка, Квасневський сказав: "Це конфіденційна дипломатія. Не таємна, але конфіденційна. Було б великою помилкою, якби ми почали зараз говорити про деталі наших переговорів. Наводилось багато аргументів, було багато дискусій. Але нарешті ми маємо добрий результат, і ми дуже поважаємо це рішення президента Януковича. Воно дуже допомагає нам на шляху до асоціації". За словами екс-президента Польщі, Пет Кокс, який детально нотує проведені в Україні зустрічі, одного дня опублікує книгу із "захопливими деталями" їхнього перебігу. Проте зараз уповноважені Європарламенту воліють ці деталі не розголошувати.

Інтенсивні переговори без доступу громадськості

Пет Кокс також підкреслив значний обсяг проведеної в Україні роботи. "Можете уявити інтенсивність нашого діалогу, якщо я повідомлю вам, що із прем’єр-міністром Миколою Азаровим ми зустрічались 14 разів, із президентом Віктором Януковичем – вісім разів, із Юлією Тимошенко – сім разів та із представниками опозиції – 17 разів. Інтенсивність дозволила досягнути позитивних результатів", - розповів екс-президент Європарламенту.

Презентація другої доповіді Кокса-Квасневського 18 квітня, як і першої, у жовтні 2012 року, відбувалась у закритому режимі у присутності президента Європарламенту, віце-президентів та голів фракцій. Несподіваним учасником наради став голова комітету з закордонних справ Європарламенту Ельмар Брок. Під час дискусії він запропонував, аби на додаток до місії Кокса- Квасневського було створено "мережу активних політиків, які би супроводжували цю місію". Ці європарламентарії могли би "встановити необхідні зв’язки на партійному та особистому рівнях із українськими діячами, які поділяють наші інтереси і хочуть налагодження відносин між Україною та ЄС", - повідомив президент Європарламенту Мартін Шульц. Він зазначив, що це необхідно, "аби тримати Україну якомога ближче до Європейського Союзу".

Поглиблення зв'язків між парламентами

За словами голови франції "Зелених" у Європарламенті Ребекки Гармс, на засіданні обговорювалися також можливості поліпшення парламентської співпраці між Європарламентом та Верховною Радою. "Ми неодмінно хочемо, аби опозиція та провладні фракції співпрацювали з нами. Це дуже важливо, аби парламент в Україні працював. Передумова функціонування держави - це й функціонування парламенту", - наголосила євродепутатка в інтерв'ю DW. За її словами, наступним кроком стане організація зустрічі делегацій українського та європейського парламентів, під час якої підніматиметься і проблема позбавлення мандатів депутатів в Україні.