"План Мореля": чи проковтне Київ гірку пігулку?

Патова ситуація з виборами на Донбасі вчергове поставила під питання життєздатність мінських домовленостей. Київ тривалий час наполягав на тому, щоб місцеві вибори, які пройдуть в Україні 25 жовтня, відбулися на Донбасі виключно у відповідності до українських законів. Самопроголошені "республіки", втім, визначили для себе інші дати голосування, не бажаючи координувати свої дії з Києвом.

Одначе тепер справи можуть зрушити "з мертвої точки". Принаймні такий висновок можна зробити зі скупих відомостей про план, поданий ветераном французької дипломатії, координатором політичної підгрупи тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання на Донбасі П'єром Морелем. За наявною інформацією, поширеною низкою західних ЗМІ, головна пропозиція плану - фактична згода Києва на проведення окремих виборів на Донбасі шляхом ухвалення Верховною Радою спеціального закону. Компроміс у тому, щоби ці вибори,як того бажає Київ, відбувалися де-юре за українським законодавством, але невизнані "ДНР" та "ЛНР" отримали б можливість провести їх за власними правилами. Відтак, вочевидь розраховує автор компромісного плану, може відкритися шлях й до налагодження повноцінного політичного діалогу. Цей діалог необхідний для реалізації мінських угод, які передбачають збереження Донбасу у складі України.

У Києві ці ідеї зустріли без ентузіазму. Президент України Петро Порошенко 20 вересня заявив, що розцінює документ як "особисту думку пана Мореля". Директор департаменту політики в МЗС України Олексій Макеєв у коментарі DW повідомив, що Україна не відкидає "План Мореля", а схильна розглядати його як одну з пропозицій. "У нас в Конституції немає поняття "компромісні вибори" і тут все залежить від українського законодавства", - сказав він, відзначивши, що саме мінські угоди в Києві вважають основним документом.

Проте учасники "нормандської четвірки" бачать це по-іншому. Речниця МЗС Німеччини повідомила DW, що в Берліні розглядають "План Мореля" як "основу подальшого врегулювання" кризи на Донбасі. У відомстві нагадали, що ця позиція зафіксована й у заяві міністра закордонних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра за підсумками останніх переговорів голів МЗС "нормандської четвірки" у Берліні 12 вересня. "Спиратися на ідеї Мореля" наступного дня запропонував і міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. В МЗС Франції DW також повідомили, що вітають зусилля Мореля з вироблення компромісних пропозицій. "Досягнення домовленостей необхідне для проведення місцевих виборів та початку переговорів про особливий статус Донбасу", - йдеться у заяві МЗС Франції. В Парижі також заявили про стурбованість планами сепаратистів провести окремі вибори.

"Чеченізація" Донбасу або Придністровський сценарій?

Водночас в експертному середовищі оцінки "Плану Мореля" кардинально розійшлися. В українській столиці цей документ сприймають не інакше як ультиматум. Як зазначила у розмові з DW аналітик київського центру "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна, західні партнери схиляють Київ до компромісу у питанні виборів на Донбасі, користуючись важелем економічної і політичної залежності від західної допомоги. Золкіна попереджає, що згода українського керівництва на "План Мореля" де-факто означатиме не лише визнання суб'єктності "квазі-утворень" "ДНР/ЛНР", але й примусить Київ "воскрешати" закон про особливий статус Донбасу. "Ми будемо зобов'язаними економічно і фінансові ці території утримувати, але адміністративно і політично не матимемо жодного впливу на те, що там відбувається", - каже Золкіна.

Про великі ризики для Києва говорить і Ендрю Вілсон з Європейської ради із закордонної політики. В інтерв'ю DW він назвав пропозиції П'єра Мореля "катастрофічними" та запропонував "викинути їх у смітник". "Якби пропозиція Україні полягала у замороженні конфлікту, як вона того хоче, в цьому був би сенс - щось на кшталт придністровського сценарію. Але Росія тисне в іншому напрямку, намагаючись "чеченізувати" цю проблему", - каже Вілсон, пояснюючи, що формальне збереження Донбасу у складі України дозволяє Москві дестабілізовувати решту країни. Позицію ж ЄС, якому, за оцінками Вілсона, йдеться про зняття санкцій та залучення Москви до вирішення кризи в Сирії, аналітик вважає "недалекоглядною".

Прямий канал Вашингтон-Москва?

Утім, "План Мореля", судячи з усього, важко вважати суто європейською пропозицією. За даними DW з дипломатичних джерел у Парижі, деякі пропозиції на перших етапах обговорювалися напряму між Вашингтоном та Москвою. Ще у травні заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила про бажання Вашингтона посилити роль у врегулюванні конфлікту на Донбасі. У червні в Кремлі повідомили про встановлення нового каналу зв'язку з Вашингтоном для переговорів щодо Донбасу.

За даними джерел DW, наприкінці липня Вікторією Нуланд та статс-секретарем МЗС РФ Григорієм Карасіним були вироблені загальні нариси компромісних пропозицій, вдосконалення яких доручили важковаговику французької дипломатії П'єру Морелю. Коли ж пакет пропозицій Мореля був попередньо узгоджений - президент Франції Франсуа Олланд виступив з пропозицією організувати зустріч лідерів країн "нормандської четвірки" у Парижі в жовтні та допустив скасування санкцій проти РФ у разі прогресу в мирному врегулюванні.

"В України спливає час"

На думку паризького аналітика з політичних та безпекових питань Матьє Булега, Україна сьогодні просто не в стані відповісти "нормандській четвірці" відмовою. "В України спливає час і варіанти дій. Їй слід йти на компроміс, українці про це знають, але проблема в тому, що вони цього не хочуть робити", - каже Булег.

Останнім часом в міжнародній політиці з'явились серйозніші ніж Україна проблеми, зазначає французький експерт. Це, передусім, Сирія, боротьба з "ІД" та міграційна криза в Європі. Захід дуже волів би залучити до їх вирішення Росію. "І якщо це означає зробити поступки щодо України - нехай буде так. Це проблема міжнародної політики - треба на все дивитися у великому контексті", - каже Булег.

Ризики для влади

На думку опитаних DW експертів, українському керівництву буде важко прийняти "План Мореля", адже він криє у собі безліч іміджевих та електоральних загроз для влади: після шести хвиль мобілізації їй доведеться пояснювати громадянам мотиви раптової поступливості.

Відтак владі доведеться і всерйоз взятися за децентралізацію та інші непрості конституційні реформи з "вибуховим" потенціалом. Кожне таке голосування у Верховній Раді обіцяє буде неабияким викликом, враховуючи те, що вже перше голосування за конституційні зміни завершилося кров'ю, сутичками біля парламенту та смертю трьох бійців Нацгвардії.