Island China

Майже три роки минуло з часу колапсу банківської системи Ісландії. Фінансова криза боляче вдарила по економіці острівної країни. Держава досі продовжує оговтуватися від її наслідків. Не останню  роль у справі економічного одужання Ісландії відіграють іноземні інвестори. Однак плани китайського підприємця  Гуанг Набо вкласти сто мільйонів доларів в розвиток екологічного туризму на північному сході країни наштовхнулися на спротив багатьох мешканців острова. Адже йдеться про 300 квадратних кілометрів землі.

Раніше закордонний інвестор переважно вкладав гроші в ісландську промисловість. Заводи з виробництва алюмінію, наприклад, тут можуть використовувати дуже дешеву електроенергію. Натомість тепер ідеться про перспективу забудови готелями та майданчиками для гольфу мальовничих куточків природи, де нині можна здибати хіба що отару овець або поодинокі селянські садиби, де туристи можуть винайняти кімнату або дві.

Думки різняться

Чи справді китайський інвестор планує придбати триста квадратних кілометрів землі для створення «туристичного раю» чи за цим криється щось інше, - запитують себе нині багато ісландців. «На мою думку, це добре для економіки Ісландії, а для людей на північному сході острова це створить додаткове джерело прибутків. Можливо, це стане навіть атракціоном для самих ісландців», - вважає молода дівчина. Подружжя літнього віку, котре нещодавно відпочивало в Китаї, теж не бачить у таких планах якоїсь загрози. «Зрештою, європейці більше інвестують в Китай, ніж китайці в Європу», -  зауважує ця пара. Однак є і скептики. «Якщо хтось, хто походить з іншої культури, купує таку велику територію, тоді не можеш знати, що він з цим робитиме. Саме це турбує нині багатьох», - висловлює побоювання жінка середнього віку.  

Місцевість, яка припала до душі китайському інвестору, охоплює і територію біля великої гірської річки, яка утворює мальовничі водоспади. Про права на виробництво струму завдяки енергії водного потоку китайцеві, очевидно, не йдеться. Натомість права на джерельну воду опиняються в його руках. Дехто підозрює, що Гуанг Набо хоче перетворити Ісландію на перевалочний пункт для товарів з Азії. Льодовики на північному полюсі тануть, тож, це лише питання часу – коли кораблі з Азії зможуть туди дістатися.  

Закон як дишло?

Але незалежно від можливих прихованих намірів китайського інвестора, ісландський міністр внутрішніх справ Егмундур Йонассон має сумніви: «Ісландське законодавство передбачає, що іноземці не можуть так легко купувати землю. Це що більше не актуально?», - запитує політик «ліво-зелених» поглядів. Цей проект добряче розколов правлячу коаліцію. Якщо у таборі «ліво-зелених» побоюються розпродажу батьківщини, то старший коаліційний партнер, Соціал-демократична партія, позитивно оцінює проект. Країні, що досі потерпає від наслідків кризи, гроші дуже потрібні, вважає міністр з питань промисловості, представниця соціал-демократів, Катрін Юліусдоттір. «Приватний капітал – це приватний капітал, незалежно від того, чи він належить іноземцеві, чи ісландцю. Але якщо йдеться про справу такого масштабу, то зрозуміло, що  багато хто реагує на це з певною стриманістю. Але ж є закони, які перешкоджають варварське будівництво на природі. Тож, не потрібно боятися іноземних інвестицій», - наголосила міністр.

Суперечлива угода має ще одну пікантну політичну ноту – Гуанг Набо є другом чоловіка колишньої керівниці зовнішньополітичного відомства Ісландії Інгібйорг Солрун Гісладоттір, представниці соціал-демократичного табору.

Автор: Джесіка Штурмберг / Наталя Неділько
Редактор: Леся Юрченко