Податкова оаза Люксембург

У Швейцарії гроші зберігаються надійно, але вона не належить до Євросоюзу. Всередині ж європейської спільноти найбільшою податковою оазою, причому цілком легальною, вважається Люксембург.

Мініатюрне герцогство Люксембург є найбільшою податковою оазою в Європейському Союзі. Можливо, воно і не дає вкладникам таких високих доходів, як Віргінські острови або Кіпр, зате за безпекою збереження грошей перевершує всіх інших, кажуть експерти. Міністр фінансів Люксембургу вважає, що називати його країну "податковою оазою" некоректно. "Ми є європейським фінансовим майданчиком і нікого не запрошуємо до ухиляння від сплати податків",- зазначив він в інтерв'ю Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung (FAS).

Люксембург, за площею у сто двадцять разів менший за Україну, належить, за даними Deutsche Bank, до десяти найважливіших фінансових майданчиків світу. В чому секрет його привабливості? "Чіткість та гнучкість",- переконані у люксембурзькому представництві Deutsche Bank. "З одного боку, сувора банківська таємниця та суворий закон проти відмивання грошей, з іншого - конкурентоздатна податкова політика та прагматичні органи, які видають дозволи оперативно та без зайвої бюрократії",- сказано на веб-сторінці банку.

Більше прозорості… в податковій оазі

Протягом багатьох десятиліть герцогство культивує репутацію надійного прихистку для грошей. За оцінками аудиторської компанії Ogier, лише інвестиційні фонди зберігають на території Люксембургу понад два трильйони євро. Вони практично не платять податків. Багато великих міжнародних концернів повідкривали дочірні підприємства у Люксембургу, щоб оподатковувати прибутки материнського концерну за вигідними податковими ставками цієї карликової держави. Це є у Євросоюзі цілком легальною практикою.

Завдяки грошам з-за кордону люксембуржці мають найвищий дохід на душу населення в ЄС. Не дивно, що вони активно захищають свою бізнес-модель. Міністр фінансів Люк Фріден у відповідь на заклики до більшої фінансової прозорості зауважив в інтерв'ю FAS, що варто подумати над тим, чи передавати у майбутньому дані приватних вкладників автоматично до податкових органів у країні походження цих вкладників. За такі слова він одразу ж став об'єктом критики. "Банківська таємниця має зберегтися",- пролунало у заяві Молодих демократів Люксембургу.

Досі Люксембургу та Австрії, податковій оазі в Альпах, вдалося запобігти автоматичній компенсації доходів та податків у Євросоюзі. Єврокомісар Альгірдас Семета торік назвав це "абсолютно несправедливою процедурою".

Євросоюз у ролі спостерігача

Власне, Євросоюз за податкову політику не відповідає, це є прерогативою країн-членів. Спільнота саме хотіла, щоб існувала конкуренція різних податкових ставок. Мальта, наприклад, не бере податків з підприємств, Кіпр бере 10 відсотків, а Ірландія - 12,5. Протягом багатьох років міністри фінансів намагаються погодити якісь спільні критерії для того, що взагалі підлягає, а що не підлягає обов‘язковому оподаткуванню.

Економіст брюссельського центру "Bruegel" Ґунтрам Вольфф вважає, що уніфікація податкових ставок не є необхідною. Однак, на його думку, важливо, щоб правила були чіткими й зрозумілими. "Потрібна податкова прозорість. Податкові оази не є бажаними у єврозоні. Цього не може бути, тому що інакше країна веде свою банківську та податкову політику коштом інших",- переконаний експерт.

Чи ризикує Люксембург повторити долю Кіпру?

Коли в податковій оазі стається шторм, платити за порятунок доводиться, знову ж таки, іншим країнам єврозони. Речники урядів Люксембургу та Мальти заборонили порівнювати їхні країни з Кіпром. Однак Томас Майєр, головний економіст Deutsche Bank, вважає, що й у Люксембургу банки можуть колись потрапити у скрутні ситуації. "Навіть з найкращим фінансовим наглядом банки можуть зазнати проблем. І якщо держава є, порівняно з її банківським сектором, маленькою, тоді збанкрутує держава",- висловив думку Майєр в інтерв'ю інтернет-виданню "EU-Observer".

На Кіпрі вартість банків була в сім разів більшою, ніж річний валовий продукт країни. Щодо Люксембургу, то його банки коштують в 22 рази більше за ВВП. Майєр рекомендує, аби в маленьких державах банки мали більше власного капіталу. Такі наміри нині є у Швейцарії. Водночас Люксембург, Австрія та інші податкові оази, за його словами, хочуть ліпше покладатися на єврозону з її пакетами фінансової допомоги.

Невизначене поняття податкової оази

Між іншим, речник Єврокомісії звернув увагу на те, що країнам-членам досі не вдалося погодити єдине тлумачення поняття "податкові оази". Якщо діяти за визначення Організації європейської співпраці та розвитку (OECD), тоді жодна європейська країна не є податковою оазою.

Однак країни, звідки підприємства тікають від сплати податків до інших країн, почуваються ошуканими. Тим часом Люксембург, Латвія та Словаччина, в чиїх країнах діють менші податкові навантаження на підприємства, ніж у Німеччині чи Франції, аргументують: знижуйте й ви податки і цим привабите фірми та вкладників.

Громадська організація "Tax Justice Network" створила рейтинг податкових оаз. Вона порівняла розміри фінансових майданчиків та рівень приховування інформації про вкладників, тобто - банківської таємниці. За цим рейтингом Швейцарія стала податковою оазою номер один. На другому та третьому місцях опинилися Кайманові острови та Люксембург. На дев'ятому - Німеччина, оскільки тут теж зберігають свої капітали багато іноземців, а інформування німецькими банками фінансових органів, наприклад, у Росії або арабських країнах, тримається у межах, впевнені представники "Tax Justice Network".