Нейтралітет Києва

Дочекатися моменту, коли Брюссель, Вашингтон та Москва досягнуть компромісу з питання розміщення натовської системи протиракетної оборони (ПРО) в Європі, а потім реагувати на ситуацію - такою була в останні півтора року позиція Києва. Але незалежні експерти радять українському уряду не мовчати, а заявити про інтереси країни вже тепер.

"Вище керівництво Україні не має узгодженої думки щодо механізму залучення держави до реалізації концепції розміщення ПРО в Європі", – констатувала в розмові з DW директор київського Інституту світової політики Альона Гетьманчук. За її словами, навіть перед самітом НАТО у Чикаго, запланованим на травень цього року, "про українську позицію з цієї проблеми серйозно замислюються лише в МЗС і в Раді нацбезпеки і оборони".

Гетьманчук підтвердила, що, за її даними, ідея використання в натовській системі ПРО в Європі українських радіолокаційних станцій поблизу Мукачевого та Севастополя - зазнала фіаско. "НАТО не зовсім влаштують обсяги інвестицій, яких вимагає модернізація цих станцій. До того ж, після згоди Туреччини взяти участь в проекті НАТО, українські станції не зовсім вписуються в нову конфігурацію розгортання ПРО, і їхня додана вартість стає досить сумнівною", – зазначила Гетьманчук.

Чи варто зберігати нейтралітет?

Реалізація планів розміщення натовських систем ПРО в Європі та заходи Москви у відповідь спричинять зміни для безпеки України, вважає заступник гендиректора Центру ім. Разумкова Валерій Чалий. Він упевнений, що Київ має не мовчати, а уважно стежити за тим, щоб "не відбулася мілітаризація територій біля кордонів України, яка безпосередньо зачіпає її інтереси". Захищати свої інтереси, як сказав Чалий в інтерв'ю DW, Україна може на двохсторонньому та на багатосторонньому рівні, "порушуючи ці питання перед партнерами і використовуючи можливості організацій колективної безпеки".

Заплановані розміщення об'єктів системи ПРО на заході Польщі та наміри Росії посилити військову присутність у Калінінградській області безпосередньо не загрожують Україні, зазначив в інтерв'ю DW заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець. Водночас він застерігає щодо більш драматичних наслідків від розміщення ПРО в Європі. "Починають тріщати по швах усі угоди, що визначають каркас безпеки в Європі й забезпечують контроль над озброєнням", –– вважає експерт.

Іранський фактор

Розгортання ПРО в Європі декларувалося як запобіжний захід проти можливого нападу з боку "зони нестабільності" на сході, зокрема Ірану. Проте, як нагадав Згурець, в Ірану наразі немає ракет, здатних долетіти до Європи. Це Росія використовує як аргумент для звинувачень США в спробі встановити додатковий щит проти її ядерних ракет. "Київ не має важелів впливу на жодну зі сторін, тому я вважаю, що це не наша гра", – сказав Згурець.

Але як має відреагувати Україна у тому випадку, якщо Ізраїль завдасть "точкового удару по іранських військових об'єктах"? Валерій Чалий вважає імовірність цього сценарію невеликою, оскільки він загрожує "ланцюговою реакцією воєнних конфліктів та світової економічної кризи та спровокує стрибок світових цін на нафту". На думку експерта, "є ціла низка міжнародних інструментів, що можуть знизити рівень конфліктності в цьому регіоні".

В цій ситуації Чалий вважає за доцільне продовжувати підтримку міжнародних зусиль із запобігання перетворення Ірану в ядерну державу. "Голос країни, яка в 1993 році першою в світі добровільно відмовилася від одного з найбільших ядерних арсеналів, повинен бути почутий",- сказав Чалий. У свою чергу, Альона Гетьманчук вважає, що реакція Києва на "іранську проблему" має визначатися українськими зовнішньополітичними пріоритетами: "Оскільки наша зовнішня стратегія - інтеграція в Європейський Союз, ми повинні дотримуватися узгодженої з ЄС позиції з цього питання",– сказала вона.

Автор: Олександр Савицький
Редактор: Захар Бутирський