Польське громадянське суспільство пробудилося

Під час демонстрації у Варшаві голів партій майже освистали, а засновника Комітету з захисту демократії Матеуша Кійовського навіть прогнали від Сейму. Головним ворогом останніх протестів у Польщі був Ярослав Качинський, голова правлячої партії "Право і справедливість" (ПіС). Але перед проведенням найбільшого маршу протесту - до президентського палацу - опозиційні партії теж отримали прохання не долучатися зі своїми партійними емблемами та прапорами.

Обидві ліберальні опозиційні партії "Громадянська платформа" (ГП) та "Новочесна", а також маленька Польська селянська партія опинилися в парламенті на маргінесі після перемоги на виборах наприкінці 2015 року "Права і справедливості". ПіС має абсолютну більшість в обох палатах, спікери яких неодноразово виключали опозицію з дебатів. Ба більше, демонстрації показали, що навіть і з польського громадянського суспільства вже досить цієї опозиції.

Внесок у це зробила і зверхність влади упродовж восьми років урядування "Громадянської платформи". Нинішньому голові цієї партії Гжегожу Схетині бракує виставленої напоказ товариськості Дональда Туска. Також і "Новочесна", яка перед виборами відкололася від ГП, не змогла позбутися неприємного присмаку років правління цієї політсили. До того ж, скандали довкола лідера "Новочесної" Ришарда Петру підірвали довіру до молодої ліберальної партії.

Громадянське суспільство в очікуванні змін

Однак протести проти судової реформи Качинського наприкінці липня показали, який великий потенціал громадянського суспільства досі залишався непроявленим. "Уперше так багато молодих поляків, які не мали жодного відношення до політичних партій, взяли участь у протестах", - сказав політолог Філіп Паздерський під час обговорення у варшавському Інституті з суспільних питань. Він наголошує, що протести, які призвели до застосування президентом права вето до двох з трьох недемократичних реформаторських законопроектів, - були організовані незалежно від партій.

Велику роль у цьому відіграли соціальні мережі - подібно до Революції гідності в Україні, що почалася з протесту пересічних громадян, і лише згодом опозиційні партії приєдналися до демонстрантів. Польські соціологи наголошують, що наприкінці липня до антиурядових протестів долучилися цілком нові сили. "Лише під час так званого "чорного протесту" проти загальної заборони абортів була схожа мобілізація", - каже Паздерський. Однак тоді, у жовтні 2016 року, на вулиці вийшло значно менше поляків. Крім того, протестна хвиля не поширилася на маленькі міста.

З точки зору Паздерського, літні канікули навіть допомогли новій протестній хвилі: "Качинський тотально прорахувався". Знову ПіС спробувала протиснути суперечливі законодавчі зміни вночі та у час відпусток. Але нині це розсердило молодих поляків, у яких була відраза до постійних партійних чвар. Моментально були створені профілі у Facebook, раптом стало модним повідомляти про протести у Snapchat. Отже, те, що багато поляків мали вільний час, навіть стало перевагою, зауважує Паздерський.

Лех Валенса залишається авторитетом

Нові протести привабили юних і відкритих світу поляків, які знали соціалістичну народну республіку тільки з розповідей, але водночас визнали авторитетом Леха Валенсу, який був героєм робітників, а згодом - президентом Польщі. Багатьох зачепило те, що ПіС спробувала зганьбити Валенсу як колишнього стукача і прибрати його з підручників історії.

Оголошення Валенси виступити на демонстрації, протилежній до організованого ПіС вшанування пам'яті загиблих 2010 року в авіакатастрофі під Смоленськом, мобілізує багатьох. Утім, імовірно Валенса через стан здоров'я муситиме відмовитися від виступу, повідомляє одна з польських радіостанцій.

Валенсу у липні несподівано доправили до лікарні через проблеми з серцем. Тож цього разу альтернативні демонстрації мали би привабити більше протестувальників, ніж досі. Валенса та відомий колишній активіст "Солідарності" Владислав Фрасинюк закликали поляків до цих протестів проти Качинського.

Нові ініціативи

Альтернативні демонстрації до того часу організовував громадянський рух "Obywatele RP", котрий належить до найвідоміших нових громадянських ініціатив у Польщі. Однак у організації протестів, спрямованих проти судової реформи, брали участь кілька рухів. Постійно виникають нові організації - засновані молодими поляками. "Комітет захисту демократії", що з кінця 2015 року організовував протести проти блокування роботи конституційного суду, нині перебуває у процесі розпуску. Його засновника Матеуша Кійовського, котрий начебто забрав собі пожертви, освистали під час липневих демонстрацій. Марші "Комітету захисту демократії" привернули до себе насамперед старших дисидентів і поляків приблизно п'ятдесятирічного віку, протестна хвиля перейшла в нову фазу тільки після масового приєднання молоді. Як координатори з великим мобілізаційним потенціалом вирізнялися феміністські ініціативи - наприклад, "Жіночий страйк", яка ще під час "чорного протесту" була дуже активною.

Різні демократичні ініціативи вже почали розбудовувати спільну організаційну платформу, до якої спершу також були запрошені й опозиційні партії. "Успіх протестного руху залежить від реакції усталених партій", - каже Паздерський. Досі точно відомо одне, - що ПіС невдовзі відкриє нові фронти. Так, приватні ЗМІ восени мають бути "реполонізовані", а неурядові організації подібно до того, як в Угорщині, збираються приструнити. Але спершу президент Анджей Дуда має передати парламенту дві нові законодавчі пропозиції щодо реформи судової системи. Отже, Польщу очікує гаряча осінь.