Політика політикою, а розп'яття у школі - святе
27 квітня 2010 р.Молода, консервативна і мусульманка – так найчастіше характеризують політика від Християнсько-демократичного союзу Німеччини (ХДС) Айгюль Озкан. 38-річна німецька юристка з турецьким корінням у вівторок стала міністром з питань соціальної політики та інтеграції у федеральній землі Нижня Саксонія. З політичного погляду – вдалий хід, погоджуються навіть критики, оскільки це дозволить християнським демократам нарешті стати популярнішими серед виборців турецького походження. Її колега, міністр з питань інтеграції Пінічного Рейну-Вестфалії Армін Лашет тріумфує: "Такий політичний злет на високу державну посаду можливий лише з ХДС".
Утім, призначенню такої перспективної Айгюль Озкан передував політичний скандал. Ні для кого не очікувано мусульманка з новою силою розпалила у Німеччині давню дискусію, викликавши обурення навіть у лавах власних однопартійців. В інтерв'ю виданню Focus вона мала необережність сказати, що виступає проти присутності у державних школах релігійних символів: як мусульманських хусток, так і християнських розп’ять. Керівник Озкан, прем’єр-міністр федеральної землі Нижня Саксонія Крістіан Вульфф відразу поспішив запевнити громадськість, що його уряд – за розп’яття у школах "з позицій толерантного виховання на основі християнських цінностей".
Під тиском критиків
Не забарилися і реакції "згори". Уповноважена німецького уряду з інтеграції Марія Бьомер категорично не погодилася з Озкан: "Розп’яття у школах – вираження наших традицій і нашої системи цінностей",- заявила вона в інтерв'ю німецькому радіо "Дойчландфунк". Як підтвердив речник федерального канцлера Німеччини, такої ж думки дотримується і Анґела Меркель.
Набагато гострішою була критика з боку братньої партії - Християнсько-соціального союзу, члени якої висловили сумніви, що Айгюль Озкан взагалі належить до правильної партії, і закликали не призначати її на посаду міністра. Такі погрози, вочевидь, подіяли. Тож, винуватиця скандалу змушена була у понеділок, виступивши перед своєю фракцією у земельному ландтагу, сказати, що "розп’яття у школах Нижньої Саксонії бажані".
Мусульмани на захисті християнства?
На підтримку Айгюль Озкан зголосилися німецькі турки. Так, голова турецької громади Німеччини Кенан Колат зазначив, що думка його громади щодо релігійних символів у школі збігається з думкою міністра. Натомість Центральна рада мусульман у Німеччині висловилася за присутність у німецьких школах розп’ять. Її голова Авуб Аксель Келер вважає, що релігія має залишатися видимою, оскільки "ми живемо в країні з глибокими християнськими традиціями".
У Німеччині дискусія щодо релігійної символіки у громадських закладах точиться вже впродовж кількох десятиліть. 1995 року Конституційний суд вирішив, що державі не дозволено мати та виявляти власну позицію у питаннях світогляду, а, відповідно, вона не може віддавати і накази вішати чи знімати розп’яття у школах.
Автор: Гайнер Кізель / Тетяна Бондаренко
Редактор: Захар Бутирський