Політична криза в Молдові
18 травня 2013 р.
Тривала політична криза в Молдові призводить до збільшення кількості євроскептиків у країні та погіршує її євроінтеграційні перспективи. Такої думки дотримуються численні молдовські та закордонні експерти, котрі оцінюють розвиток ситуації у країні.
Про що свідчать соцопитування
Після розпаду Альянсу за євроінтеграцію (АЄІ), котрий формував правлячу коаліцію у парламенті, Молдова опинилася на порозі дострокових виборів. Водночас у країні побільшало євроскептиків. Якщо у грудні 2012 року, за даними опитування, проведеного Асоціацією соціологів та демографів Молдови, за вступ до ЄС висловлювалися 52 відсотки населення країни, то у квітні 2013 року - лише тільки 47,3 відсотки.
На думку колишнього представника Молдови у Раді Європи Олексія Тулбуре, це пов'язано не стільки з економічною кризою в Європі, скільки із політикою Європейського Союзу щодо Молдови. За його словами, протягом чотирьох років перебування Альянсу за євроінтеграцію при владі Євросоюз "беззастережно його підтримував, попри те, що 84 відсотки населення вважали, що країна рухається у неправильному напрямку". "Європа завжди була сильною своїми цінностями і принципами. У Молдові ж вона від них відмовилася і, схоже, програла", - заявив Тулбуре в інтерв'ю DW.
Як зазначив директор румунського Інституту політичних наук та міжнародних відносин Дан Дунгачіу, Кишинів більше не відповідає політичним критеріям для укладання угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС. Тому підписання відповідних документів, котре планувалося у листопаді, під час саміту "Східного партнерства" у Вільнюсі, за висловлюванням експерта, навіть не маячить на горизонті.
Амбіції владної еліти на шляху євроінтеграції
Такої ж думки дотримується і молдовський політолог Корнеліу Чуря, котрий пов'язує політичну кризу у країні виключно з амбіціями владної еліти. Збільшення кількості євроскептиків, на його думку, є наслідком тих засобів, за допомогою яких уряд просував ідею євроінтеграції. "Це PR-акції та проекти, пов'язані із залученням грошей, котрі, однак, не приносили швидкої вигоди для народу", - підкреслив експерт у розмові з DW. І хоча Корнеліу Чуря вважає європейський вектор більш сприятливим для Молдови, євразійський бачиться йому у нинішній ситуації реальнішим.
Збільшенню кількості євроскептиків у молдовському суспільстві сприяє як внутрішньополітична криза, так і неоднозначна позиція влади й самого суспільства, у цьому впевнений Урмас Пает, міністр закордонних справ Естонії, яка завжди підтримувала європейський вибір Молдови. "Потрібно чітко визначити, який шліх обирає країна, і твердо вірити в ухвалене рішення. Незалежно від того, змінюється уряд чи ні. Якщо вектор європейської інтеграції є пріоритетним, тоді жоден внутрішній процес не може його зупинити, навіть якщо до влади знову прийдуть комуністи", - заявив очільник естонського МЗС Урмас Пает на зустрічі із молдовськими журналістами у Талліні 14 травня.
Криза і спроби її подолання
Нагадаємо, що коаліція, сформована АЄІ, розпалася 13 лютого, коли лідер Ліберально-демократичної партії, тодішній прем'єр-міністр Влад Філат, заявив про вихід цієї партії зі складу Альянсу. При цьому він послався на те, що реалізація програми уряду перестала бути можливою через те, що "деякі представники керівництва країни використовують владу у власних інтересах".
Спроби укладення нової угоди між членами АЄІ були безуспішними. 5 березня молдовський парламент висловив вотум недовіри Філату та його кабінету, а 25 квітня проголосував за відставку свого спікера Маріана Лупу, лідера Демократичної партії Молдови, котра також входила до АЄІ.
18 травня до Кишинева мав приїхати єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Штефан Фюле. Порядок денний його візиту тримається в секреті. За офіційною версією, високий гість прибуває для участі в заходах, присвячених Дням Європи, котрі відзначатимуться в Молдові з 18 по 26 травня. Проте експерти пов'язують візит Фюле із бажанням помирити лідерів АЄІ і відродити коаліцію.