Обережний оптимізм інвесторів

Обережний оптимізм - ці два слова, здається, найбільш влучно характеризують те, як німецька влада дивиться на розвиток ситуації в Україні. І саме з таким обережним оптимізмом уряд у Берліні звертається до німецького бізнесу, аби той не боявся інвестувати в розхитану війною та кризою українську економіку. Та водночас попереджає владу в Києві: передумова притоку інвестицій - успішні реформи та передусім подолання корупції. "Саме за цим дуже уважно спостерігають німецькі підприємства", - сказала на відкритті українсько-німецької конференції "Економічний партнер Україна. Потенціали - реформи - співпраця" у Берліні канцлерка Анґела Меркель.

Небачений масштаб

Понад 600 учасників з України, Німеччини та інших країн взяли участь у конференції, яка стала першою в своєму роді за останні кілька років. Відроджувати традиції великих бізнес-форумів Київ і Берлін взялися з розмахом: вперше у такому заході взяли участь глави урядів. Задум організаторів, вочевидь, спрацював: присутність перших осіб держав лише підігріла інтерес до конференції. Ще за годину до її початку у фойє Будинку німецької економіки в ценрі Берліна вишукувалася довга черга з гостей. Багато хто не зміг знайти собі місце у залі й змушений був спостерігати за виступами за допомогою прямої відеотрансляції.

Делегат німецької економіки в Україні Александер Маркус каже, що дуже довго працював над підготовкою заходу, і відзначає його успіх. "Ми вже сьогодні супроводжуємо кілька нових інвестиційних проектів в Україні. Поки що йдеться лише про окремі проекти, зокрема, в сфері легкої промисловості. Також один виробник компонентів для автовиробництва - Kromberg&Schubert - будує в Україні новий завод. Але я впевнений, що після цієї події їхня кількість збільшиться", - зазначив він у розмові з DW.

Прискорити встановлення контактів між німецьким та українським бізнесом має новостворена Німецько-українська торговельна палата зі штаб-квартирою в Києві. Але також і робота Делегації німецької економіки в Україні з окремими регіонами в Німеччині, про яку звітує Маркус. "Тепер Україна має зрозуміти, що Німеччина - це федеральна держава, має шукати партнерів в німецьких регіонах у форматі "регіон України - регіон Німеччини" і таким чином поглиблювати співпрацю", - пояснює він.

В режимі очікування

Та попри декларований оптимізм найбільших німецьких компаній на українському ринку, які, як Kromberg & Schubert чи LEONI, голосно заявляють про нові вливання капіталу, загальний настрій серед пересічних гостей конференції був усе ж радше обережний. Німецькі підприємці, які потенційно зацікавлені в інвестиціях на українському ринку, поки що перебувають в режимі очікування. "Я думаю, що німці сьогодні поки що не готові одразу йти з валізами грошей в Україну", - каже в розмові з DW Лариса Ждан-Спілкер з франкфуртської інвестиційної компанії East West Capital.

Колишня киянка, яка вже певний час живе в Німеччині, не приховує свого особистого зацікавлення вкладати гроші в українську економіку. Але й вона визнає, що зараз робити цього поки не готова й лише активно придивляється до потенційних можливостей. "Потрібно ще десь півроку, аби почекати перед тим, як прийняте остаточне рішення щодо інвестицій. Але не пасивно чекати, а активно шукати, говорити, відвідувати підприємства", - каже вона в розмові з DW.

Аграрний сектор – в центрі уваги

Серед потенційно привабливих для інвестицій галузей Ждан-Спілкер називає передусім сільське господарство та галузі виробництва, повязані з армією. Та ніші в останніх сьогодні вже переважно зайняті, каже вона, тож особисто схиляється до капіталовкладень в аграрному секторі. На потенціалі цієї галузі в Україні наголошує чи не кожен, з ким DW вдалося поспілкуватися під час заходу в Берліні.

Інша сфера стрімкого розвитку в Україні, яку називають німецькі підприємці, - інформаційні технології, передусім аутсорсинг для західних компаній. "Адже українські спеціалісти у порівнянні з, приміром, пакистанськими чи індійськими (широко представлені на світовому ринку IT-аутсорсингу - Ред.) не лише просять менше грошей за послуги, але й є кращими за кваліфікацією, часто навчалися на Заході тощо", - каже Александер Вайґель. Він працює в Києві у консалтинговій компанії LLC Nobles, консультує переважно західні компанії щодо інвестування в Україну.

Топити мільйони охочих мало

Вайґель говорить, що німецький бізнес в Україні готовий інвестувати в Україну, особливо під державні гарантії уряду Німеччини. Він наводить, зокрема, приклад проектів з енергоефективності, кошти під які Києву надає німецький державний інвестиційний банк KfW. Водночас, за словами Александера Вайґеля, німці "тверезо" дивляться в інвестиційне майбутнє України. "Якщо йдеться дійсно про власні інвестиції без державних гарантій, коли вони постають перед питанням, "топити" в Україні мільйон євро чи ні, то вони радше кажуть: "Ні, для нас ситуація поки що надто неспокійна й рамкові умови поки що не такі, як хотілося б", - підсумовує Вайґель.

Найбільшу активність поки проявляють компанії, які не планують вкладати кошти в Україну, але шукають тут ринок збуту. До них належить, приміром, Міхаель Ляєндекер з компанії Vitronic Nordic East GmbH - одного з провідних світових виробників технічого устаткування для контролю і регулювання дорожнього руху. Саме виробами цього підприємства в переважній більшості "озброєна", приміром, земельна поліція Берліна. В Україні Ляєндекер сподівається на кооперацію з приватними фірмами, цільовим клієнтом яких є державні структури, передусім реформована українська поліція. Мета, яку бізнесмен хоче допомогти досягти уряду в Києві, - зменшити кількість смертей на українських дорогах. "Адже висока смертність на дорогах - це не лише людське горе, але й збитки для економіки. І коли країни переживають перід змін, це також у якийсь момент стає важливою темою для політики", - переконаний Ляєндекер.

"Корупціонерів мають саджати у тюрму"

Аби відновити довіру німецьких інвесторів до України як країни, в яку можна вкладати гроші, уряд має насамперед дати сигнал успішної боротьби з корупцією, каже делегат німецької економіки в Україні Александер Маркус. "Люди в Україні мають бачити, що корупціонерів переслідують законом, тобто корупціонерів мають почати саджати в тюрму. Поки цього не відбуватиметься, ніхто не віритиме, що проти цього дійсно борються", - підсумовує Маркус.