Права людини

"Ми так довго кричали, що міліція з народом, і що тепер бачимо - на наших вулицях, вулицях славного Львова, вже хапають найактивніших!", - виголошує зі сцени спікер львівського майдану. На що львівська молодь з гнівом викрикує: "Ганьба! Разом - сила!" У вівторок, 10 грудня, львівський майдан зібрав близько п’яти тисяч студентів. Молодь організованими колонами прийшла на центральну площу, аби згодом розійтися на пікет окремих управлінь правоохоронних органів.

Студенти обурені "кривавими подіями" в Києві, а також переслідуванням активістів майдану. Особливу солідарність львів’яни висловили також із затриманим вільним фотокореспондентом Олегом Панасом. Як розповідають свідки, в понеділок, 9 грудня, серед білого дня, на вулиці в центрі Львова, двоє чоловіків у цивільному заламали руки фотографу і посадили до машини. Міліція, яка приїхала за викликом на місце інциденту лише взяла покази. Цього ж дня сотня небайдужих вдалися до пікету управління МВС Львівщини з вимогою звільнити Олега Панаса.

Активістів виловлює київська міліція

Головний міліціонер області Олександр Рудяк у вівторок на прес-конференції повідомив, що Олега Панаса затримано згідно з ухвалою Шевченківського суду Києва. "У жодний райвідділ Львова його не привозили, а одразу відправили на Київ", - пояснив Рудяк. Затримання проводила київська міліція, львівська лише організувала супровід, додав правоохоронець.

Фотографу не завдано жодних ушкоджень, переконує керівник міліції. Йому висунуто звинувачення за п’ятьма статтями Кримінального кодексу. Зокрема йдеться про захоплення державних будівель, масові безлади, опір міліції, розбої та пошкодження майна. Міліціонер попросив не тиснути на нього, бо є ухвала суду, яку правоохоронці змушені виконати.

"Те, як нині міліція поспіхом затримує очевидців розгону, просто з вулиць міста, доводить, що влада банально "зачищає" свідків", - зауважує в коментарі DW представник Харківської правозахисної групи Андрій Діденко. Робить це брутально, показово, фактично в дусі радянського КДБ, додає правозахисник.

Складається враження, каже Діденко, що спецпідрозділи ще першого грудня мали завдання усунути свідків й очевидців-журналістів, які могли об’єктивно подати події розгону під адміністрацією президента. Тому саме від дій "Беркута" потерпіла найбільша кількість журналістів за всю історію України, понад півсотні, зазначив Діденко.

Роль судів

Утім, не менше правозахисника обурює поведінка суддів, які теж, на його думку, фактично стають співучасниками "розправи" над мирними активістами. "Те, що судді визначають затриманим найбільш сувору міру запобіжного заходу - арешт, є дуже показовим у плані замовлення справ", - каже Діденко. Арешт передбачено лише за тяжкі злочини, пояснює юрист, а тут побитих людей, сторонніх спостерігачів, садять у СІЗО на кілька місяців, обурюється правозахисник. Він переконаний, що й на львівського фотографа чекає таке ж рішення суду - два місяці арешту.

Тим часом правоохоронці "зайнялися" не лише українськими журналістами, але й закордонними. У парламентському комітеті свободи слова та інформації заявили, що до них звернулися грузинські журналісти, працівники телеканалу "Табула". Журналісти поскаржилися, що міграційна служба України вимагає впродовж кількох днів покинути країну. Їх звинувачують в участі в масових безладах.